ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
01 березня 2017 року м. Київ К/800/42951/15
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу виконавчого комітету Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року по справі № 638/20810/13-а за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому просив скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2013 року № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача в частині знесення самовільно розташованого об'єкту - нежитлової будівлі (торгівельний павільйон НОМЕР_1), розташованого по АДРЕСА_1, є незаконним та порушує право позивача на приватну власність, оскільки знесення вказаної будівлі, право власності на яку було оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства, без її повного руйнування, є неможливим.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені частково. Визнаний незаконним п.14 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2013р. № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням виконавчий комітет Харківської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Виконкому Харківської міської ради від 10 вересня 1997 року № 757 ТОВ Торгівельний дім "Прогрес" на умовах оренди в тимчасове користування надана земельна ділянка для будівництва та обслуговування торгівельного майданчику.
ТОВ "Прогрес" спільно із залученням фізичних осіб, відповідно розробленого та затвердженого проекту, який також погоджений Міським управлінням архітектури 13 березня 1998 року, в липні 1998 року побудований торгівельний майданчик, який у подальшому прийнятий до експлуатації на підставі акту від 15 липня 1998 року № 172.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 21 липня 1998 року № 172 затверджений акт від 15 липня 1998 року № 172 про прийняття до експлуатації торгівельного майданчика та присвоєно йому поштову адресу: АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 17 вересня 2002 року № 233 внесені зміни до пункту 2 зазначеного рішення від 21 липня 1998 року № 172 та викладено його в наступній редакції: затвердити акт прийняття до експлуатації торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями.
По АДРЕСА_1 розташований торговий комплекс, який складається з чотирьох нежитлових приміщень "А-1", "Б-1", "В-1" та "Г-1", у яких розташовані нежитлові приміщення - торгівельні зали (торгівельні павільйони). Нежитлове приміщення НОМЕР_1, НОМЕР_2 в літ. "Б-1" загальною площею 20,6 кв.м. є часткою цього торгівельного майданчику (комплексу).
Торговельний павільйон НОМЕР_1,НОМЕР_2, загальною площею 20,6 кв.м., в нежитловій будівлі літ. "Б-1" по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 25.10.2011 року, укладеного між ОСОБА_2. та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Т.Г., реєстровий № 1792.
Рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 року № 140/07 ОСОБА_2 затверджений проект відведення земельної ділянки та надано в оренду строком до 01.06.2009 року земельну ділянку площею 0,0078 га по АДРЕСА_1 для обслуговування торговельного павільйону НОМЕР_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови. Пунктом 6 рішення № 140/07 від 04.07.2007 року осіб, яким земельні ділянки надані в оренду, зобов'язано у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 706 від 06.11.2013 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" ухвалено звільнити території від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, тимчасових споруд торгового, будівельного, соціально - культурного або іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм, залишених будівельних матеріалів та конструкцій, транспортних засобів, механізмів та інше. Згідно переліку, доданого до вказаного рішення міститься нежитлова будівля (торгівельний павільйон НОМЕР_1) по АДРЕСА_1.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із законності прийнятого виконавчим комітетом рішення № 706 від 06.11.2013 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в частині звільнення території від самовільно розміщених об'єктів, в тому числі зазначеного в п.14 додатку до рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набуттям позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1" АДРЕСА_1 до нього має перейти право власності на земельну ділянку, на якій ця будівля розташована. Отже у позивача наявні правові підстави для використання земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржується рішення апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції задоволені позовні вимоги в частині визнання незаконним п.14 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2013р. № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено
На підставі ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами встановлено, що позивачу на праві приватної власності, на підставі договору дарування від 25.10.2011 року, укладеного між ОСОБА_2. та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Т.Г., реєстровий № 1792 належить торговельний павільйон НОМЕР_1,НОМЕР_2, загальною площею 20,6 кв.м., в нежитловій будівлі літ. "Б-1" по АДРЕСА_1
Згідно з п. 1 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 р. № 507 (va507565-00)
, спорудою є будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. Визначення поняття "капітальна споруда" немає в законодавстві, тому, під цим терміном розуміється споруда, яка підпадає під визначення поняття "нерухоме майно", що міститься в ст. 181 ЦК України, тобто, споруда, переміщення якої є неможливим без її знецінення та зміни її призначення.
Нежитлова будівля - торгівельний павільйон НОМЕР_1 в літ. "Б-1", загальною площею 20,6 кв.м, розташований по АДРЕСА_1, є капітальною кам'яною спорудою, розташованою на бетонному фундаменті, що підтверджується технічним паспортом на неї та право власності на яку зареєстровано у встановленому законом порядку.
Крім цього, ця споруда була побудована ТОВ "Прогрес", разом із залученням фізичних осіб, відповідно розробленого та затвердженого проекту у якості торгового комплексу "Ніка", який був прийнятий до експлуатації на підставі акту № 172 від 15 липня 1998 р., а також затверджений рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м.Харкова № 172 від 21.07.1998 р. із змінами від 17.09.2002 р. № 233. Нежитлова будівля - торгівельний павільйон НОМЕР_1 є часткою цього комплексу.
Земельна ділянка, на якій розташована нежитлова споруда, відводилась рішенням міськвиконкому № 757 від 10 жовтня 1997 р для будівництва та обслуговування торгового майданчику ТОВ "Прогрес".
Тобто об'єкт нерухомого майна, був побудований в 1998 р., на земельній ділянці, відведеної для цієї мети відповідним рішенням відповідно затвердженого проекту та прийнятий до експлуатації.
Відповідач посилався на рішення Харківської міської ради від 29.04.2009 р. № 114/09 (зі змінами та доповненнями від 16.11.2011р. № 504/11), яким внесені зміни до Правил благоустрою території міста Харкова, відповідно до яких розділ 5 доповнений параграфом 5.10 "Порядок звільнення території міста Харкова від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, малих архітектурних форм, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів та механізмів".
Відповідно п. 5.10.2 цього порядку "під самовільним розміщенням об'єктів у цьому порядку розуміються розміщення, встановлення, зведення, побудова, інші дії, пов'язані з зайняттям території міста Харкова, що здійснені без належного дозволу, встановленого чинними актами законодавства, рішеннями Харківської міської ради, її виконавчих органів, з відхиленням від проекту, тощо"; "Особа, що здійснила або здійснює самовільне встановлення (будівництво розміщення, тощо) зазначеного майна (об'єктів), не набуває права власності на нього".
Тобто п.5.10.2 "Правил благоустрою території міста Харкова" фактично дублює норми ст. 376 ЦК України.
При цьому відповідачем та судом першої інстанції не враховано, що спірний об'єкт нерухомого майна був побудований в 1998 р. на земельній ділянці, відведеної для цієї мети відповідним рішенням, на підставі затвердженого проекту та прийнятий до експлуатації у встановленому порядку.
Будь-які зауваження щодо порушення будівельних норм і правил відсутні.
Відповідно до п.1.6 наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (z0157-02)
, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445 (z0157-02)
"Про Тимчасове положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно" реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.
Крім цього, Наказом Держбуду України № 227 від 13.10.2000 р. (z0755-00)
затверджені типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності. Пунктом 2 Типових правил термін "мала архітектурна споруда" визначений як невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.
Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Об'єкти нерухомого майна мають бути капітального типу (ст. 4 Закону № 1952-ІV), а не тимчасовими, що є характерним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначення яких міститься в ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Також, відповідно до абзацу 7 п. 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (703-2011-п)
, не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.
Отже, нежитлове приміщення НОМЕР_1 в літ. "Б-1" загальною площею 20,6 кв.м, не є малою архітектурною формою, а є окремою торговою залою - часткою споруди "Б-1" по АДРЕСА_1, яка є часткою великого торгівельного комплексу "Ніка", створеного як нерухоме майно, а розташовані в ньому торгівельні приміщення є нежитловими приміщеннями, які були проінвентаризовані БТІ, виданий технічний паспорт, на які було зареєстроване право власності, які відокремлені в натурі, призначені для використання в цілях, не пов'язаних з мешканням в них та/або обслуговуванням інших приміщень будівлі, які є самостійним нерухомим майном і об'єктом цивільних прав.
Судами встановлено, що комплекс "Ніка" по АДРЕСА_1, складається з чотирьох нежитлових споруд "А-1", "Б-1", "В-1" та "Г-1", в яких розташовані нежитлові приміщення - торгівельні зали (торгівельні павільйони).
Земельна ділянка, на якій розташована нежитлова споруда, відводилася рішенням міськвиконкому № 757 від 10 жовтня 1997 року для будівництва та обслуговування торгового майданчику ТОВ "Прогрес", яке діяло 11 років та було скасоване 23.11.2008 р. на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 р. за № 83/08, шляхом припинення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Прогрес".
Судами встановлено, що ОСОБА_1 не ухиляється та не заперечує укласти договір оренди земельної ділянки.
Також, листом від 25.10.2011р. на ім'я міського голови м. Харкова позивач просив надати в оренду земельну ділянку для обслуговування торгового павільйону НОМЕР_1 у нежитловій будівлі літ. "Б-1" за адресою АДРЕСА_1., що свідчить про намір та намагання укладення договору оренди земельної ділянки.
Слід зазначити що чинним законодавством України не передбачено, що у зв'язку з несвоєчасним оформленням договору тимчасового користування (оренди) земельної ділянки, розташоване на ній нерухоме майно, зареєстроване відповідно Закону та таке що є предметом права власності стає самовільним.
Таким чином, нежитлова будівля - торгівельний павільйон НОМЕР_1 в літ. "Б-1", загальною площею 20,6 кв.м, розташований по АДРЕСА_1, є капітальною кам'яною спорудою розташованою на бетонному фундаменті, що підтверджується технічним паспортом на неї та право власності на яку зареєстроване у встановленому законом порядку. Ця споруда була побудована ТОВ "Прогрес", разом із залученням фізичних осіб, відповідно розробленого та затвердженого проекту у якості торгового комплексу "Ніка", який був прийнятий до експлуатації на підставі акту № 172 від 15 липня 1998 р., який затверджений рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова № 172 від 21.07.1998 р. із змінами від 17.09.2002 р. № 233. Нежитлова будівля - торгівельний павільйон НОМЕР_1 є часткою цього комплексу. Земельна ділянка, на якій розташована нежитлова споруда, відводилася рішенням міськвиконкому № 757 від 10 жовтня 1997 р. для будівництва та обслуговування торгового майданчику ТОВ "Прогрес". Таким чином, підстави для віднесення цієї нежитлової будівлі до категорії самовільно розташованих об'єктів відсутні.
Виконавчий комітет Харківської міської ради, приймаючи рішення від 06.11.2003 р. № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", відповідно до якого територія міста звільняється від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм, залишених будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів і т.д. в частині п. 14 вказаного рішення, відповідно до додатку, згідно якого торгівельний павільйон НОМЕР_1, розташований по АДРЕСА_1 про віднесення до самовільно розташованих об'єктів, діяв всупереч вимогам Конституції та законів України, тому зазначене рішення підлягає скасуванню в частині, що стосується належної позивачу на праві власності споруди.
ОСОБА_1 заявив позовну вимогу про скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2013 року № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в цілому.
Згідно додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2013 року № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", останнє передбачає приписи, звернені до окремих суб'єктів(стосовно 29 самовільно розміщених об'єктів).
На підставі ч,10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР)
або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим необхідність виходу за межі позовних вимог судом апеляційної інстанції за для повного захисту прав позивача шляхом визнання незаконним п. 14 оскаржуваного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2003р. № 706 "Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" про звільнення території м. Харкова від нежитлової будівлі (торгівельний павільйон НОМЕР_1) по АДРЕСА_1.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних позовних вимог.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу виконавчого комітету Харківської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.