Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дьоміної О.О., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним патенту України на корисну модель та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_8, який діє від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року,

У серпні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним патенту України на корисну модель та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі посилалися на те, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить виданий на підставі заявки №u 201112264 від 19 жовтня 2011 року патент України НОМЕР_1 від 12 грудня 2011 року на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Позивачу ОСОБА_4 належать патенти на промислові зразки, а саме: патент України НОМЕР_2 від 10 серпня 2010 року на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2" (заявка № S201000033 від 15 січня 2010 року), патент України НОМЕР_3 від 10 вересня 2010 року на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_3" (заявка №s 201000677 від 19 травня 2010 року).

Позивачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно належать патент України НОМЕР_4 від 26 грудня 2011 року на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_3" (заявка №s 201100538 від 06 травня 2011 року) та патент України НОМЕР_5 від 26 грудня 2011 року "ІНФОРМАЦІЯ_4" (заявка №s 201100539 від 06 травня 2011 року).

За результатами експертизи, проведеної ДП "Український інститут промислової власності" відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", було встановлено, що корисна модель за деклараційним патентом України НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоздатності, визначеним ч.1 ст.7 вказаного закону, а саме за п. 1 формули не є новою.

Відповідно до висновку експерта № 153/13 від 15 квітня 2014 року зазначений у описі корисної моделі за патентом України НОМЕР_1 технічний результат у вигляді захисту від сковзання за допомогою такої ознаки її формули, як наявність на основному полотні проти ковзних елементів у вигляді подовжніх мікровиїмок, що утворені сатинуванням не може бути досягнутий; ознаки "подовжні проти ковзні елементи на зовнішній… поверхні [накладки]" та "протковзними елементами є подовжні мікровиїмки" є суттєвими ознаками, ознака "[накладки] утворені сатинуванням" є несуттєвою ознакою. Корисна модель за патентом України НОМЕР_1 не є промислово придатною.

Враховуючи вказане, позивачі просили визнати недійсним патент України НОМЕР_1 від 12 грудня 2011 року на корисну модель, виданий на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7 та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі стосовно визнання недійсним патенту України на корисні моделі щодо визнання недійсним зазначеного патенту та здійснити відповідну публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року, позов задоволено.

Визнано недійсним патент України на корисну модель НОМЕР_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 12.12.2011 року.

Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі стосовно визнання недійсним патенту України НОМЕР_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 12 грудня 2011 року, а також здійснити відповідну публікацію у бюлетені "Промислова власність".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, просить скасувати ухвалені судові рішення та справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_8, який діє від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7

відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.