Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Гвоздика П.О., Євграфової Є.П., Завгородньої І.М., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., за участю адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7 - Римара С.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіадиспетчерів України", Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв'язку України", Первинної профспілкової організації авіапрацівників Регіонального структурного підрозділу "Київцентравіа" про стягнення матеріальної допомоги при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, скасування спільного рішення, за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7 - Римара Сергія Юрійовича - на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року,

У липні 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що починаючи з 10 лютого 1993 року ОСОБА_6 працював на посаді керівника польотів аеродрому в Регіональному структурному підрозділі "Кримаерорух" (далі - РСП "Кримаерорух"), стаж його роботи становить 21 рік.

24 березня 2014 року ним була подана заява про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, та наказом відповідача "з особового складу" від 25 березня 2014 року № 70/о його звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

ОСОБА_7 працювала на посаді провідного інженера зі стажем роботи 21 рік. 20 березня 2014 року нею була подана заява про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, та наказом відповідача "з особового складу" від 20 березня 2014 року № 67/о її звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Позивачі стверджують, що відповідач відповідно до ст. 116 КЗпП України зобов'язаний виплатити їм гарантовану матеріальну допомогу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6, ОСОБА_7 - Римар С.Ю. -просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Римара С.Ю., дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 починаючи з 10 лютого 1993 року працював у Кримській філії Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України "Кримаерорух" на різних посадах, в тому числі з 31 березня 2011 року - на посаді диспетчера управління повітряним рухом АДВ служби аеронавігаційного обслуговування, стаж його роботи на підприємстві станом на 24 березня 2014 року становив повний 21 рік, що підтверджується даними його трудової книжки НОМЕР_1.

Позивач ОСОБА_7 з 11 лютого 1993 року працювала у Кримській філії державного підприємства з обслуговування повітряного руху України "Кримаерорух" на різних посадах, в тому числі з 26 квітня 2012 року - на посаді провідного інженера з радіонавігації та радіолокації групи керівників чергових змін ЗНС служби зв'язку, навігації та спостереження, стаж її роботи на підприємстві станом на 20 березня 2014 року становив повний 21 рік, що підтверджується даними її трудової книжки НОМЕР_2.

Крім того, ця обставина визнана представниками відповідача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) під час розгляду справи та в письмових запереченнях від 26 вересня 2014 року.

Відповідно до п. 5.1.5 статуту Украероруху, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23 травня 2007 року № 443 та п. 1.3 Положення про РСП "Кримаерорух" Украероруху (далі - Положення), затвердженого наказом Украероруху від 08 серпня 2013 року № 266, РСП "Кримаерорух" Украероруху є відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи.

За змістом пп. 3.5.6 п. 3.5 зазначеного Положення директор РСП відповідно до штатного розпису приймає на роботу та звільняє осіб, які працюють за трудовими договорами.

Відповідно до пп. 6.25.2 п. 6.25 колективного договору Украероруху, зареєстрованого Управлінням соціального захисту населення Бориспільської міської ради від 26 грудня 2013 року № 98, у випадку звільнення працівника за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію адміністрація гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 5 років - 6 посадових окладів, за кожний повний рік роботи понад 5 років - по 2 посадових оклади за кожний рік, але не більше 20 посадових окладів.

20 березня 2014 року позивачкою ОСОБА_7 була подана заява на ім'я т.в.о директора РСП "Кримаерорух" ОСОБА_9 про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з 20 березня 2014 року.

24 березня 2014 року позивачем ОСОБА_6 була подана заява на ім'я директора РСП "Кримаерорух" ОСОБА_10 про звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з 24 березня 2014 року.

З досліджених судами попередніх інстанцій фотокопій трудових книжок позивачів встановлено, що в трудовій книжці позивачки ОСОБА_7 зроблений запис від 20 березня 2014 року, порядковий № 18, наступного змісту: "звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України, начальник відділу кадрів ОСОБА_11; підстава внесення запису - наказ від 20 березня 2014 року № 67/о.

Запис засвідчений печаткою відділу кадрів РСП підрозділу "Кримаерорух" Украероруху № 20719006 (а. с. 28, т. 1). При цьому відомості про призначення пенсії відсутні, також на фотокопії відсутнє зображення нижньої частини сторінок 14, 15, у зв'язку з чим встановити зміст наступних записів в трудовій книжці неможливо.

У трудовій книжці позивача ОСОБА_6 зроблений запис від 24 березня 2014 року, порядковий № 20, наступного змісту: "звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України, провідний інженер з кадрів ОСОБА_12", підстава внесення запису - наказ від 24 березня 2014 року № 70/о.

Запис засвідчений печаткою відділу кадрів РСП "Кримаерорух" Украероруху № 20719006. При цьому відомості про призначення пенсії відсутні, також на фотокопії відсутнє зображення нижньої частини сторінок 10, 11, у зв'язку з чим встановити зміст наступних записів в трудовій книжці неможливо.

Разом з тим, наказом Украероруху Міністерства інфраструктури України від 14 березня 2014 року № 65/в вирішено відрядити до Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу (м. Дніпропетровськ) та Одеського регіонального структурного підрозділу (м. Одеса, м. Скадовськ) з 13 по 18 березня 2014 року представника підприємства ОСОБА_13, директора РСП "Кримаерорух". Тимчасово виконуючим обов'язки директора РСП "Кримаерорух" на період відрядження призначено ОСОБА_9, заступника директора з УПР.

Наказом від 19 березня 2014 року № 71/в по Украероруху вирішено відрядити до Запорізької служби ОПР Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу (м. Запоріжжя) та РСП "Кримаерорух" (м. Сімферополь), в тому числі ОСОБА_14, провідного інженера з АС КПР відділу розвитку засобів ЗНС.

Відповідно до наказу Украероруху від 21 березня 2014 року № 152/о у зв'язку із ситуацією, яка склалась в Автономній Республіці Крим, та з метою забезпечення належної роботи РСП "Кримаерорух", дотримання норм трудового законодавства, забезпечення соціального захисту працівників підрозділу визначено:

- директору РСП "Кримаерорух" ОСОБА_13 забезпечити безпосереднє управління виробничою та фінансово-господарською діяльністю РСП з робочого місця в апараті управління Украероруху, печатку РСП "Кримаерорух" та штампи вважати недійсними;

- начальнику відділу кадрів РСП "Кримаерорух" ОСОБА_11 забезпечити надання заяв працівниками РСП "Кримаерорух" до апарату Украероруху з відмітками про наявну заборгованість по відпустках, стаж роботи та інші дані, необхідні для встановленні пільг і компенсацій;

- видати працівникам РСП "Кримаерорух", які виявлять бажання, трудові крижки та особові справи.

З урахуванням викладених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що додані позивачами до позовної заяви витяги з наказів РСП "Кримаерорух" Украероруху Міністерства інфраструктури України "З особового складу" від 20 березня 2014 року № 67/о та від 24 березня 2014 року № 70/о, які не засвідчені підписом уповноваженої власником особи, крім того, містять інформацію, що не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки жоден з цих наказів не міг бути виданий та підписаний директором РСП "Кримаерорух" ОСОБА_13, який з 14 березня по 20 березня 2014 року включно перебував у відрядженні в Дніпропетровській та Одеській областях, а з 21 березня 2014 року знаходився в апараті управління Украероруху у м. Бориспіль Київської області, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі.

Крім того, відповідно до витягу з наказу РСП "Кримаерорух" Украероруху Міністерства інфраструктури України "З особового складу" від 24 березня 2014 року № 70/о ОСОБА_6, диспетчера управління повітряним рухом АДВ служби аеронавігаційного обслуговування, з 02 квітня 2014 року звільнити з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

Проте згідно з записом в трудовій книжці ОСОБА_6 останній звільнений з 24 березня 2014 року.

Також суди взяли до уваги, що усі надані позивачами документи, в тому числі з датами видачі пізніше за 20 березня 2014 року, засвідчені печаткою відділу кадрів РСП "Кримаерорух" Украероруху № 20719006, яка відповідно до наказу Украероруху Міністерства інфраструктури України від 21 березня 2014 року № 152/о вважається недійсною.

З урахуванням викладеного суди дійшли висновку, що позивачі відповідно до наказу Украероруху Міністерства інфраструктури України від 21 березня 2014 року № 152/о могли за їх бажанням отримати трудові книжки, в тому числі з відповідними записами щодо їх звільнення, які не були визнані в судовому порядку недійсними, проте будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем або його уповноваженим органом було прийнято рішення про виплату їм матеріальної допомоги у розмірі 20 посадових окладів згідно з колективним договором, позивачами не надано.

Крім того, суди дійшли обґрунтованого висновку, що призупинення для працівників РСП "Кримаерорух" виплат, обумовлених колективним договором відповідно до оспорюваного спільного рішення від 14 березня 2014 року № 5, у світі подій, що відбулися в Автономній Республіці Крим в лютому-березні 2014 року, а також з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (1207-18) не можна вважати порушенням конституційних прав позивачів з боку відповідачів, оскільки зазначеним Законом відповідальність за порушення визначених Конституцією (254к/96-ВР) та законами України прав і свобод людини і громадянина на території Автономної Республіки Крим покладається на Російську Федерацію відповідно до норм міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2014 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7 - Римара Сергія Юрійовича відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.