Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Висоцької О.В., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року,

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило суд звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Вказувало, що 07 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 80 875 Швейцарських франків, зі строком повернення до 07 вересня 2022 року та сплатою 4,99% річних за користування коштами. На забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором від 07 вересня 2007 року, між ним та банком було укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності. Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 517 910 грн 41 коп. Оскільки заборгованість не погашена, просив позов задовольнити та звернути стягнення на заставлене майно.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2013 року позов ПАТ "ОТП Банк" задоволено.

Звернуто стягнення на заставне майно згідно договору іпотеки від 07 вересня 2007 року, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 51,50 кв. м, що належить ОСОБА_4, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, встановленою у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) для задоволення грошових вимог ПАТ "ОТП Банк" у сумі 517 910 грн 41 коп. заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року змінено рішення районного суду в частині задоволення позову.

Звернуто стягнення на заставлене майно згідно договору іпотеки від 07 вересня 2007 року, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 51,50 кв. м, що належить ОСОБА_4, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) для задоволення грошових вимог ПАТ "ОТП Банк" у сумі 514 799 грн 04 коп. заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року.

В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішень, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для її погашення за рахунок предмета іпотеки.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Суд апеляційної інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про залишення без змін рішення районного суду в оскаржуваній частині та зміни ціни продажу предмета іпотеки.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2013 року, в незмінній після апеляційного перегляду частині, та рішення апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2013 року, в незмінній після апеляційного перегляду частині, та рішення апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.