Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Петрівської районної державної адміністрації Петрівського району Кіровоградської області, Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Петрівської районної державної адміністрації Петрівського району Кіровоградської області, Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" (далі - СВК "Агрофірма Маріампольська") про визнання права на земельний пай та виділення земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 грудня 1999 року Агрофірма "Маріампольська" отримала державний акт на право колективної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Будучи членом Агрофірми "Маріампольська" на час передачі землі у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва позивач не був включений до списку громадян - членів зазначеного підприємства чим безпідставно позбавлений права на земельну частку (пай).

Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації від 14 березня 2000 року № 81-р проведено державну реєстрацію СВК "Агрофірма "Маріампольська". Відомості про його виключення із членів агрофірми відсутні, оскільки заяви про вихід з членів він не подавав та рішення про його виключення не приймалося.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати право на земельну частку (пай), яка становить 7,07 га в умовних кадастрових гектарах колективної власності Агрофірми "Маріампольська" на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, виділити земельну ділянку із земель колективної власності СВК "Агрофірма "Маріампольська", яка розташована на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від

3 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Петрівської районної державної адміністрації Петрівського району Кіровоградської області, Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області,

СВК "Агрофірма Маріампольська" про визнання права на земельну частку (пай), виділення земельної ділянки задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право на земельну часту (пай), яка становить 7,07 га в умовних кадастрових гектарах колективної власності СВК "Агрофірма Маріампольська" на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. Виділено земельну ділянку ОСОБА_4 із земель колективної власності СВК "Агрофірма Маріампольська", що розташована на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Петрівської районної державної адміністрації Петрівського району Кіровоградської області, Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, СВК "Агрофірма Маріампольська" про визнання права на земельну частку (пай), виділення земельної ділянки відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року та залишити в силі рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2014 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що на день видачі державного акта на право колективної власності на землю, ОСОБА_4 був членом зазначеного господарства, але не внесений до списку на паювання, що позбавило його права на отримання земельної частки (паю). Крім того, судом продовжено строк звернення до суду, оскільки про порушене право сторона дізналась у 2014 році, коли був отриманий дублікат трудової книжки замість втраченого.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено перебування у членах Агрофірми "Маріампольська" на час отримання державного акта на землю. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду.

Статтею 71 ЦК Української РСР (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін (ст. 75 ЦК Української РСР).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про пропущення строку позовної давності, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували чинення перешкод подачі позову до суду з 1999 року по вересень 2014 року.

Пунктом 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України) дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки обставини на які позивач посилався, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання за ним права власності на земельну частку (пай), та відсутні беззаперечні докази перебування його членства в Агрофірмі "Маріампольська" на час отримання державного акта на землю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Петрівської районної державної адміністрації Петрівського району Кіровоградської області, Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" про визнання права на земельну частку (пай), виділення земельної ділянки залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.