Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І., суддів: Кадєтової О.В., Леванчука А.О., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Козятин-Пак", приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", треті особи: Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_7, про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Козятин-Пак", подану ОСОБА_8, на рішення Вінницького районного суду Вінницького області від 18 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30 вересня 2013 року близько 13 год. 25 хв. на автодорозі Стрий-Знам'янка, його автомобіль марки "Volkswagen Passat Variant", номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року винним у цій дорожньо-транспортній пригоді визнано водія вантажного автомобіля марки "Mercedes-Benz Axor", номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_7, який на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Козятин-Пак" (далі - ТОВ "Козятин-Пак"). Відповідно до страхового полісу АС - 0933372 ТОВ "Козятин-Пак" 19 червня 2013 року уклало договір страхування з приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (далі - ПАТ "СК "Граве Україна") із встановленим лімітом страхового відшкодування 50 тис. грн. Позивач, посилаючись на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно висновку експерта № 232Е-03/14 від 4 березня 2014 року складає 135 487 грн 87 коп. і шкода йому не відшкодована, просив про відшкодування на його користь матеріальної шкоди з ПАТ "СК "Граве Україна" у сумі 50 тис. грн. та з ТОВ "Козятин-Пак" у сумі 85 487 грн 87 коп.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницького області від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ПАТ "СК "Граве Україна" на користь ОСОБА_6 50 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ТОВ "Козятин-Пак" на користь ОСОБА_6 85 487 грн 87 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ТОВ "Козятин-Пак" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього матеріальної шкоди у розмірі 85 487 грн 87 коп., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про зменшення цієї суми до 10 535 грн 47 коп.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга ТОВ "Козятин-Пак" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року водій ОСОБА_7 30 вересня 2013 року близько 13 год. 25 хв. на автодорозі Стрий-Знам'янка 380 км+630 м., керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz Axor", номерний знак НОМЕР_2, не забезпечив технічну справність автомобіля, в результаті чого відірвалися колеса задньої лівої осі і пошкодили транспортні засоби, що рухались в зустрічному та попутному напрямку, а саме автомобіль марки "Volkswagen Passat Variant", номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_6 і який ним керував, та інший автомобіль марки "Камаз 54115", номерний знак НОМЕР_3, причіп номерний знак НОМЕР_4 (а. с. 6). Згідно вказаної постанови, ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

Також встановлено, що ОСОБА_7 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ "Козятин-Пак" та виконував свої трудові обов'язки.

Відповідно до страхового поліса № АС/0933372 згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) ТОВ "Козятин Пак" 13 червня 2013 року уклало договір страхування з ПАТ "СК "Граве Україна" із встановленим лімітом страхового відшкодування у розмірі 50 тис. грн. (а. с. 49).

Згідно з висновком експерта № 232Е-03/14 автотоварознавчого дослідження, складеного 4 березня 2014 року ПП ЕНДЦ "Експертиза", вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Volkswagen Passat Variant", номерний знак НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди складає 101 017 грн.10 коп. в тому числі ПДВ, повна вартість відновлювального ремонту складає 135 487 грн 87 коп. (а. с. 7-10).

Відповідно до висновку експерта ВВ КНДІСЕ № 1477/1478/14-21 від 20 жовтня 2014 року за результатами проведення транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертизи, на час складання експертного висновку, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки "Volkswagen Passat Variant", номерний знак НОМЕР_1, складає величину не менше 173 912 грн 46 коп., що перевищує ринкову вартість автомобіля на час його пошкодження, тому даний автомобіль відновлювати економічно недоцільно. Дійсна ринкова вартість аналогічного автомобіля, відчуження якого дозволене діючим законодавством, станом на час дорожньо-транспортної пригоди, складала 60 535 грн 47 коп. (а. с. 152-158)

Встановивши вищезазначені обставини у справі, суди дійшли висновку про задоволення позову ОСОБА_6, виходячи із того, що даних про неможливість відновлення пошкодженого автомобіля шляхом виконання ремонтних робіт не надано та враховуючи, що розпорядником вказаного автомобіля є Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації з огляду на те, що автомобіль був виданий позивачу в порядку забезпечення потреб особи, яка користується певною соціальною пільгою, а тому наявні підстави для стягнення з ПАТ "СК "Граве Україна" на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 50 тис. грн. відповідно до ліміту відповідальності, встановленого у страховому полісі № АС/0933372 та з ТОВ "Козятин Пак" 85 487 грн 87 коп., відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

Однак з таким висновком судів погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) , якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір страхового відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.

Суди в повній мірі цих обставин у справі не з'ясували та вирішуючи питання щодо розміру збитків, які підлягають стягненню, залишили поза увагою, що згідно висновку експерта ВВ КНДІСЕ № 1477/1478/14-21 від 20 жовтня 2014 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки "Volkswagen Passat Variant", номерний знак НОМЕР_1, складає 173 912 грн 46 коп., а його ринкова вартість складає 60 535 грн 47 коп.

Залишивши поза увагою вищезазначені положення закону, суди неправильно визначили завдані позивачу збитки у розмірі вартості ремонту, який значно перевищує вартість самого транспортного засобу.

Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені як місцевим, так і апеляційним судами, то рішення місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Козятин-Пак", подану ОСОБА_8, задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницького області від 18 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 січня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.