Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І., суддів: Кадєтової О.В., Леванчука А.О., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які діють в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Холодницька Віта Олександрівна, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, служба у справах дітей Київської обласної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визнання недійсним договору дарування та захист порушених прав, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно договору довічного утримання від 16 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. та зареєстрованого у реєстрі за № 3-2834, що був укладений між нею та ОСОБА_7, вона набула права власності на квартиру АДРЕСА_1. У вказаній квартирі мешкають: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2012 року, ухваленим у справі № 2-83/12, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - ОСОБА_7, про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, позов задоволено частково. Усунуто перешкоди у користуванні належній їй, ОСОБА_6, на праві власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з неї ОСОБА_8, ОСОБА_9

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2012 року, ухваленим у справі № 2-п-91/19, № 2-п-92/12, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору довічного утримання, позов задоволено. Договір довічного утримання від 16 жовтня 2009 року, посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. та зареєстрований у реєстрі за № 3-2834, розірвано, вказану квартиру повернуто у власність ОСОБА_7 На підставі цього судового рішення, Чотирнадцятою Київською державною нотаріальною конторою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було вилучено запис 9156403. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2012 року скасовано.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року, ухваленим у справі № 2-4742/12, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору довічного утримання та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення, в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено. Скасовано право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1; усунуто перешкоди ОСОБА_6 у проживанні та користуванні вказаною квартирою та вселено у квартиру ОСОБА_6

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 грудня 2013 року, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року скасовано в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 та ухвалено у цій частині нове рішення у справі. В задоволенні вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про скасування права власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнання права власності на квартиру за ОСОБА_6 відмовлено. У решті рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року залишено без змін.

У подальшому позивачу стало відомо, що всупереч зазначених рішень, ОСОБА_7 подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_10

Позивач ОСОБА_6 вважала, що протиправні дії відповідачів щодо укладення вищезазначеного договору дарування порушують її права як власника, а тому просила визнати недійсним договір дарування від 28 грудня 2012 року, реєстровий № 940, ВРС № 831848, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Холодницькою В.О., про те, що ОСОБА_7 (дарувальник) подарувала ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які діють в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_10 (обдаровуваної) квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з чим повернути вказану квартиру їй, ОСОБА_6, у власність; зобов'язати реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо інформації про власника та реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 грудня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування від 28 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Холодницькою В.О., про те, що ОСОБА_7 (дарувальник) подарувала ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які діють в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_10 (обдаровуваної) квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, ухвалено, повернути вказану квартиру у власність ОСОБА_6 Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2015 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_6 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору довічного утримання від 16 жовтня 2009 року, укладеного між нею та ОСОБА_7, посвідченого державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., за реєстровим № 3-2834 (а. с. 16-17).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2012 року, ухваленим у справі № 2-83/12, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - ОСОБА_7, про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, позов задоволено частково. Усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_6 на праві власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з неї ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а. с. 24-26).

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2012 року, ухваленим у справі № 2-п-91/19, № 2-п-92/12, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору довічного утримання, позов задоволено. Договір довічного утримання від 16 жовтня 2009 року, посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. та зареєстрований у реєстрі за № 3-2834, розірвано, вказану квартиру повернуто у власність ОСОБА_7 На підставі вищезазначеного рішення, 16 серпня 2012 року державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. було знято заборону відчуження спірної квартири, накладену 16 жовтня 2009 року і вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис 9156403 та повернуто ОСОБА_7 оригінал договору купівлі-продажу від 9 липня 2002 року цієї квартири. Право власності на вказану квартиру ОСОБА_7 було відновлено та 23 листопада 2012 року виготовлено нову технічну документацію на дану квартиру. У відповідності із цим, реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 скасована.

Однак ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2012 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2012 року було скасовано (а. с. 27).

За спірним договором дарування від 28 грудня 2012 року квартира АДРЕСА_1 була подарована ОСОБА_10 і, відповідно, 11 січня 2013 року це право власності було за нею зареєстровано (а. с. 133-134).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року, ухваленим у справі № 2-4742/12, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору довічного утримання та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: державний нотаріус Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення, в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено. Скасовано право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1; усунуто перешкоди ОСОБА_6 у проживанні та користуванні вказаною квартирою та вселено у квартиру ОСОБА_6 (а. с. 29-33).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2013 року (а. с. 34-38), залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 грудня 2013 року (а. с. 39- 41), рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року скасовано в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 та ухвалено у цій частині нове рішення у справі. В задоволенні вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про скасування права власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнання права власності на квартиру за ОСОБА_6 відмовлено. У решті рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року залишено без змін.

Встановивши вищезазначені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору дарування від 28 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, які діяли в інтересах обдаровуваної ОСОБА_10, та повернення квартири у власність ОСОБА_6, оскільки спірна квартира, власником якої є ОСОБА_6 вибула з її володіння поза межами її волі; відчужена особою (ОСОБА_7), яка не була власником майна, без законних на те підстав.

Апеляційний суд, не погодився з таким висновком суду першої інстанції та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6, виходячи із того, що на момент укладення 28 грудня 2012 року договору дарування, спірна квартира на законних підставах належала ОСОБА_7, і остання, мала право на укладення договору дарування на користь ОСОБА_10, право власності за якою у подальшому було зареєстровано.

Разом з цим сам факт скасування заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2012 року і наявність у позивача ОСОБА_6 незареєстрованого у встановленому законом порядку договору довічного утримання не дають ОСОБА_6 юридичного права власності на цю квартиру.

Однак, ухвалюючи таке судове рішення, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України не перевірив належним чином, чи не є перешкодою для укладення договорів відчуження, зокрема, договору дарування, наявність чинного договору довічного утримання, який нотаріально посвідчений та внесений до Державного реєстру правочинів відповідно до положень ст. 745 ЦК України.

Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, то рішення цього суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.