Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І., суддів: Кадєтової О.В., Леванчука А.О., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального підприємства "Рясне-402" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Львівського комунального підприємства "Рясне-402" на рішення апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2015 року,

У лютому 2014 року Львівське комунальне підприємство "Рясне-402" (далі - ЛКП "Рясне-402") звернулося до суду з позовом, який у подальшому уточнило і просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, зокрема, 119 грн 49 коп. за послуги з теплопостачання та 8 117 грн 68 коп. за утримання будинку та прибудинкової території, а всього 8237 грн 17 коп.

Позивач посилався на те, що відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_1. Дана квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює ЛКП "Рясне-402". Відповідачі не здійснюють оплату за надані послуги з теплопостачання та утримання будинку і прибудинкової території, тому позивач просив стягнути заборгованість у судовому порядку, оскільки відповідачі відмовляються від її оплати у добровільному порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 червня 2014 року провадження у даній справі в частині позовних вимог ЛКП "Рясне-402" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості у розмірі 3 327 грн 89 коп. за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 січня 2008 року до 31 березня 2010 року закрито з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 червня 2014 року позов ЛКП "Рясне-402" у решті позовних вимог задоволено, стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованість за надані послуги з теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 квітня 2010 року по 4 лютого 2014 року у розмірі 4 909 грн 28 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 червня 2014 року в частині задоволення позову про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ЛКП "Рясне-402" заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 1 квітня 2010 року по 4 лютого 2014 року у сумі 119 грн 49 коп. скасовано, провадження у справі у цій частині закрито з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 червня 2014 року в частині задоволення позову про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ЛКП "Рясне-402" заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 квітня 2010 року по 4 лютого 2014 року у сумі 4 789 грн 79 коп. і стягненні судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

У касаційній скарзі ЛКП "Рясне-402" просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2015 року з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 20 червня 2014 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2015 року - не є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга ЛКП "Рясне-402" підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (45-2006-п) , власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі є співвласниками чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 78,10 кв. м., житловою площею 52,50 кв. м. Згідно довідки від 11 грудня 2013 року № 2937 у квартирі, крім відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, також зареєстровані неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10

ЛКП "Рясне-402" здійснює утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1.

У порушення вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (560-2005-п) , а також ст. ст. 156, 162 ЖК України відповідачі не вносили своєчасно оплату за надані житлово-комунальні послуги. Згідно розрахунку, борг відповідачів за надані послуги з теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 квітня 2010 року до 4 лютого 2014 року становить 4 909 грн 28 коп.

Встановивши вищезазначені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення цієї суми з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку.

Апеляційний суд, не погодився з таким висновком суду першої інстанції і дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із того, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про передачу на обслуговування ЛКП "Рясне-402" будинку АДРЕСА_1, у якому знаходиться квартира відповідачів за № 73. При цьому апеляційний суд не прийняв у якості доказу цього лист Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 28 січня 2015 року № 36-вих-81.

Однак зробивши такий висновок, суд апеляційної інстанції формально надав оцінку лише листу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 28 січня 2015 року № 36-вих-81, без дослідження інших наявних у справі доказів, що свідчить про порушення судом ст. ст. 57- 60, 212, 303, 316 ЦПК України. При цьому суд не з'ясував основне питання у даній справі чи були надані ЛКП "Рясне-402" послуги мешканцям квартири АДРЕСА_1.

Отже, оскільки апеляційним судом не дотримані всі вимоги процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене цією судовою інстанцією рішення підлягає скасуванню.

Разом з цим не може залишитися в силі і рішення суду першої інстанції, оскільки встановивши, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, між тим суд належним чином не перевірив у спільній сумісній чи спільній частковій власності перебуває спірна квартира, а тому неможливо перевірити правильність висновку суду щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті за комунальні послуги.

З урахуванням викладеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Рясне-402" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 червня 2014 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 29 січня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.