Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: ОСОБА_4, відділ реєстрації актів цивільного стану Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області, про встановлення факту народження особи в певний час, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 січня 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Побузьке Голованівського району Кіровоградської області. Заяву обґрунтовано тим, що її матір - ОСОБА_4 на день народження дочки ОСОБА_3 втратила своє власне свідоцтво про народження та не могла отримати паспорт, а тому й не могла зареєструвати у встановленому порядку факт народження доньки і отримати свідоцтво про народження дитини. 24 грудня 2013 року ОСОБА_4 отримала паспорт громадянина України і звернулася до Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі, де на той час вони проживали, з проханням провести реєстрацію народження дітей та отримала з цього приводу відмову. Встановлення цього факту необхідне їй для складання актового запису цивільного стану про її народження та отримання свідоцтва про народження та паспорта.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 21 січня 2015 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено з інших правових підстав.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та задовольнити її заяву.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив із того, що заявник проживає у м. Севастополі, а не на території Голованівського району Кіровоградської області, отже, ОСОБА_3 звернулася до суду з порушенням припису ст. 257 ЦПК України. Крім того, суд вказав, що у справі відсутні належні докази на підтвердження факту її народження.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні заяви з інших правових підстав, виходив із того, що суд першої інстанції мав встановити до початку розгляду справи по суті місце проживання заявника та вирішити питання про передачу справи на розгляд відповідному суду м. Києва. Крім того, ОСОБА_3 особисто до органів реєстрації актів цивільного стану з проханням провести реєстрацію факту її народження не зверталася та відмову цього органу не отримувала.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами установлено, що згідно з довідкою про народження, виданою Побузькою районною лікарнею Кіровоградської області ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, яка проживає у АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила живу дитину жіночої статі в пологовому відділенні.

Звертаючись до суду, ОСОБА_3 зазначала, що у неї наявне медичне свідоцтво про народження, проте вона не може зареєструвати факт свого народження самостійно як особа, яка досягала шістнадцяти років, у зв'язку з відсутністю паспорта, а останній вона не може отримати у встановленому порядку, оскільки не має свідоцтва про народження.

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", у разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта громадянина України.

Згідно з Порядком оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 13 квітня 2012 року № 320 (z1089-12) , для оформлення паспорта особа подає, в тому числі, свідоцтво про народження (п. 1.3).

Так, згідно із ч. 4 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (2398-17) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.

За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до п. 7 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Крім того, пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Як визначено у ч. 4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.

Такі документи перелічені у п. 2 розділу III Правил. До них відноситься, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о).

У матеріалах справи міститься довідка про народження, яка видана ОСОБА_4 в тому, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 народила живу дитину жіночої статі в Побузькому пологовому відділенні, вибула з установи ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина виписана ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначена довідка видана для надання в органи РАЦС ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції м. Севастополя ОСОБА_4 було роз'яснено процедуру державної реєстрації дітей і запропоновано звернутись до суду, посилаючись на Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (2398-17) та Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (z0719-00) (далі - Правила).

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_3 особисто до органів реєстрації актів цивільного стану з проханням провести реєстрацію факту її народження не зверталася та відмову цього органу не отримувала, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Отже, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.