2а-11476/12/0170/20 Про визнання протиправними дії та недійсним рішення Департаменту кадрового забезпечення Міністерства Внутрішніх Справ України щодо обмеження особи у виборі посади - 09.04.2013 Прийняття

розглянувши матеріали справи № 2а-11476/12/0170/20 за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 21.11.12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98312)

до Департаменту кадрового забеспечення Міністерства Внутрішніх Справ України (вул. Богомольца, 10, Київ 24, 01024)

Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, Київ 24, 01024)

Представник Департаменту кадрового забеспечення Міністерства Внутрішніх Справ України Поштарук Д.О. (АДРЕСА_2, 95034)

про визнання рішення недійсним,

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.11.2012 (головуючий суддя Кисельова О.М., судді Гаманко Є.О., Панова О.І.) частково задоволено позов ОСОБА_2 до Департаменту кадрового забезпечення Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства Внутрішніх Справ України про визнання рішення недійсним. Визнані протиправним дії Департаменту кадрового забезпечення Міністерства Внутрішніх Справ України щодо обмеження позивача у виборі посади, які виражено у направленні разом з архівною справою на ім'я начальника управління кадрового забезпечення Головного управління МВС України в АР Крим підполковника міліції Чічілімовій О.А. супровідного листа з повідомленням, що Департаменту кадрового забезпечення Міністерства Внутрішніх Справ України не заперечує щодо прийняття ОСОБА_2 знов на службу в органи внутрішніх справ, крім призначення на посади у підрозділи слідства. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач (Міністерство Внутрішніх Справ України) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин у справі.

У судовому засіданні 09.04.2013 представники відповідачів підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Позивач та її представник з апеляційною скаргою не погодились, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 17 Закону України "Про міліцію" встановлює, що на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання.

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ визначає Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Кабінетом Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (114-91-п) .

Згідно з пунктом 40 цього Положення призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції.

Відповідно до пункту 4 Вказівки МВС України від 15.08.2005 № 681 "Про заходи щодо усунення недоліків у роботі зі зверненнями колишніх працівників органів внутрішніх справ щодо прийому їх знов на службу" рішення про прийом колишніх працівників органів внутрішніх справ приймається на засіданнях кадрових комісій ГУ МВС, УМВС, ЛУ на залізницях після всебічного та повного вивчення, з урахуванням думки загальних зборів особового складу підрозділу, де вони раніше проходили службу або планується їх використання, за умови обов'язкової наявності поручительства не менш ніж двох керівників підрозділів, у присутності кандидата.

У відповідності з пунктом 5 цієї Вказівки з метою усунення недоліків, суттєвого поліпшення організації роботи з добору та вивчення кандидатів для прийому знов на службу в органи внутрішніх справ колишніх працівників, попередження випадків нарікань на упереджене ставлення працівників підрозділів по роботі з персоналом при розгляді звернень колишніх працівників органів внутрішніх справ про прийом знов на службу, начальникам ГУ МВС України в АРК, м. Києві та Київської області, УМВС України в областях, м. Севастополі пропозиції щодо прийому знов на службу в органи внутрішніх справ колишніх працівників необхідно направляти до МВС України згідно з установленими вимогами тільки стосовно тих працівників, які під час проходження служби характеризувались виключно з позитивного боку, при цьому до матеріалів вивчення залучати вмотивований висновок про службову необхідність такого рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1995 року проходила службу на посадах слідчого та старшого слідчого 1-го відділу Керченського МУ ГУ МВС України в АРК.

У 2007 році ОСОБА_2 комісовано в запас та призначено пенсію, як пенсіонеру ВВД України, оскільки їй було присвоєно другу неробочу групу інвалідності та встановлено статус інваліда ВОВ.

Після проходження курсу лікування 02.11.2010 позивач пройшла обстеження у МСЕК № 1 м. Сімферополя, за рішенням якої була визнана працездатною із зняттям групи інвалідності.

09.11.2010 позивачка звернулась до відділу кадрового забезпечення Керченського МУ ГУ МВС України в АРК із заявою про поновлення її на посаді старшого слідчого, з якої вона була звільнена. Заяву прийнято до розгляду та розпочато збір документів та спеціальну перевірку кандидата на посаду слідчого ОВС згідно з чинним законодавством.

За результатами перевірки щодо кандидата на посаду ОСОБА_2 17.08.2011 Головним Управлінням МВС України в АРК складено подання, згідно з яким прийняття позивачки знов на службу визнано доцільним (а.с.32).

Особову справу позивачки надіслано до МВС України для погодження.

Листом заступника начальника Головного слідчого Управління Міністерства внутрішніх справ України від 14.09.2011 №13/5-8/ден архівну особову справу ОСОБА_2 та матеріали щодо її прийому знов на службу в органи внутрішніх справ з подальшим призначенням на посаду старшого слідчого відділення 1-го відділу Керченського міського управління ГУМВСУ в АРК повернуто на адресу Департаменту кадрового забезпечення МВС України та зазначено, що у зв'язку з неповним та неналежним оформленням документів керівництво Головного слідчого управління заперечує щодо призначення ОСОБА_2 на вказану посаду (а.с.33).

Супровідним листом Департаменту кадрового забезпечення МВС України від 20.09.2011 № 6/1/1-1021док особову справу повернуто до управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в АРК та надано узгодження щодо прийому ОСОБА_2 знов на службу в органи внутрішніх справ, крім призначення на посади у підрозділи слідства (а.с. 42).

Листом №102/Дз від 06.01.2012 Головне Управління ВМС України в АР Крим повідомило ОСОБА_2 про відсутність у керівництва Головного управління правових підстав для призначення позивача на посаду старшого слідчого відділу Керченського міського управління з посиланням на лист Департаменту від 20.09.2011 (який, як зазначає ГУМВСУ в АРК, є рішенням вищого органу щодо погодження прийому позивача знов на службу) - а.с.46.

Аналогічну відповідь з посиланням на зазначений лист Департаменту 04.02.2012 направлено Головним Управлінням ВМС України в АР Крим на адресу позивача за №726/Дз (а.с.26-27).

Таким чином, позивача не було поновлено на посаді слідчого Керченського МУ ГУ МВС України в АРК саме з урахуванням вищезазначеного листа Департаменту.

Стаття 43 Конституції України проголошує: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти особі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб ( частини 1,2).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням позитивних висновків щодо професійних якостей позивача, стажу її роботи у органах слідства та стану здоров'я у наступний час, вмотивованого висновку ГУ МВС України в АРК про доцільність прийняття на службу в органи внутрішніх справ України та призначення на посаду старшого слідчого відділу Керченського міського управління, дії Департаменту кадрового забезпечення МВС України щодо направлення листа вищевказаного змісту є протиправними.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом судова колегія не може взяти до уваги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зверталась до суду з позовом до ГУ МВСУ в АР Крим, Керченського міського управління Головного управління МВСУ в АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії (поновити її на службі в органах внутрішніх справ).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2012 у задоволенні цього позову ОСОБА_2 відмовлено, оскільки відповідачі вчинили всі необхідні дії для розгляду заяви позивача про поновлення на службі (а.с.28-32). В цьому судовому рішенні зазначено, що позивача не було поновлено на посаду слідчого з урахуванням листа Департаменту кадрового забезпечення МВС України від 20.09.2011.

У зв'язку з цим після прийняття судового рішення у цій справі 15.10.2012 ОСОБА_2 звернулась з позовом до Департаменту кадрового забезпечення МВСУ, тому суд першої інстанції ухвалою від 14.11.2012 обґрунтовано поновив позивачу строк звернення до суду з позовом (а.с.88-89).

Також колегія суддів не може взяти до уваги посилання відповідача на думку загальних зборів особового складу слідчого відділу Керченського міського управління ГУМВС України в АР Крим щодо відмови у наданні клопотання про прийом позивача на службу в органи внутрішніх справ на посаду слідчого відділу Керченського міського управління ГУМВС України в АР Крим (а.с.64), оскільки підстави цієї відмови у протоколі не зазначені та відсутні.

При цьому судова колегія керується частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.