Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Ізмайлової Т.Л.,

суддів: Євграфової Є.П., Коротуна В.М.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_3, подану ОСОБА_4, про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що 24 березня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний Банк "Надра" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кудіновою O.A. та зареєстрований за № 679, яким було забезпечено виконання нею своїх зобов'язань за кредитним договором від 24 березня 2008 року № 9/П/84-2008-840. Вказувала, що 01 липня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості перед банком в сумі 1 498 026 грн 20 коп. Однак позивачка вважає, що у нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису, оскільки серед доданих до заяви про вчинення виконавчого напису документів була відсутня первинна бухгалтерська документація, яка б достовірно свідчила про безспірність заборгованості; виконавчий напис вчинений на підставі розрахунку заборгованості, здійсненого за період з 30 січня 2013 року по 24 березня 2013 року, тобто не враховані можливі платежі боржника за період з 30 січня 2013 року по день вчинення напису; в розрахунок заборгованості включені ті платежі, які повинні бути здійснені поза межами строку позовної давності. На підставі вищевказаного позивачка просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2014 року відмовлено

ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, подана ОСОБА_4, про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме:

ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (1172-99-п) .

Як на підставу перегляду ОСОБА_3 посилається на: ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2011 року в справі за позовом про оскарження дій приватного нотаріуса та визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню; ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2012 року в справі за позовом про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню; ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

28 листопада 2012 року в справі за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; постанову колегії суддів Вищого господарського суду України від 29 липня 2010 року в справі за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та постанову колегії суддів Вищого господарського суду України від 28 вересня 2011 року в справі за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, визначених у ст. 355 ЦПК України, а в доданих судових рішеннях підстава, предмет позову і фактичні обставини є різними, відтак правовідносини не є подібними, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за заявою ОСОБА_3, поданою ОСОБА_4, про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2014 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.