Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року по справі № 826/21348/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фондова брокерська компанія" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

У вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" звернулося в суд з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Перша фондова брокерська компанія", в якому просило: скасувати рішення відповідача від 4 серпня 2015 року № 1198 "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" (vr-98863-13) ; зобов'язати відповідача оприлюднити у встановленому чинним законодавством порядку інформацію про відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, які обліковуються на рахунку у цінних паперах позивача № 401679-UA40003881, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Перша фондова брокерська компанія".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення обмежує право позивача розпоряджатись належними йому цінними паперами, у зв'язку з чим воно є протиправним та таким, що прийняте за відсутності правових підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 4 серпня 2015 року прийняте оскаржуване рішення, яким з 5 серпня 2015 року зупинене внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, які обліковуються на рахунку у цінних паперах позивача № 401679-UA40003881. Заборонено ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, які обліковуються на вказаному рахунку.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 4 серпня 2015 року прийняте на виконання постанови старшого слідчого з ОВС 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві підполковника податкової міліції ОСОБА_1 від 27 липня 2015 року, прийнятої у межах досудового розслідування за № 3201400000000068 від 31 березня 2014 року, відповідно до п. 30 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є правомірність рішення відповідача від 4 серпня 2015 року № 1198 "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" (vr-98863-13) .

Судами встановлено, що постановою слідчого 3-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУДФС у м. Києві від 27.07.2015 р. "Про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку"(далі - Постанова слідчого), на підставі ст. 6, ст. 7 Закону України "Про депозитарну систему України", ст. 8 Закону України "Про Державне регулювання ринку цінних паперів", ст.ст. 40, 110 КПК України, з метою захисту інтересів держави та інвесторів, відповідача було зобов'язано на найближчому засіданні прийняти рішення: про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, які обліковуються на рахунку у цінних паперах № 401679-иА40003881, відкритому у ТОВ "Перша фондова брокерська компанія", який належить ТОВ "Стіфф компані"; про зупинення обігу цінних паперів: акцій (UА4000066864) ПАТ "ЗНВКІФ "Росукрінвест".

У відповідності до п. 30 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР (448/96-ВР) ) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Судами встановлено, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на виконання Постанови слідчого на підставі п. 30 ст. 8 Закону № 448/96-ВР.

Згідно ч. 7 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Із врахуванням наведених положень закону, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у відповідача права зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента з метою захисту інтересів держави та інвесторів на підставі постанови слідчого.

Також судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилені доводи позивача стосовно можливості зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів тільки за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, за змістом п. 14 ст. 8 Закону № 448/96-ВР, визначені як окремі повноваження відповідача. За своєю правовою природою зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів не є санкцією, а є застосованим відповідачем у межах наданих йому повноважень заходом запобігання і припинення порушень на ринку цінних паперів. При цьому, п. 30 ст. 8 Закону № 448/96-ВР не пов'язує право зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів із процедурою накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.