Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що з 26 січня 1991 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, після чого шлюб розірвано на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 березня 2013 року. З квітня 2007 року подружнє життя припинено.

Під час подружнього життя сторони спільно нажили майно: квартиру АДРЕСА_1; будинок

АДРЕСА_3; три земельні ділянки площею 0,0900 га кожна, розташовані по АДРЕСА_6 відповідно; квартиру АДРЕСА_2; нежитлове приміщення по АДРЕСА_5; автомобіль марки "Хонда Акорд".

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просила суд визнати за нею та відповідачем право власності на Ѕ частину за кожним на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1; будинок АДРЕСА_3; три земельні ділянки площею 0,0900 га кожна, розташовані по

АДРЕСА_6 відповідно; квартиру АДРЕСА_2; нежитлове приміщення по АДРЕСА_5; автомобіль марки "Хонда Акорд".

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27 червня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано спільно нажитим сторонами майном: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 57,4 кв. м; будинок АДРЕСА_3, загальною площею 204 кв. м, житловою площею 145,2 кв. м; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площе 84 кв. м, житловою площею 48,6 кв. м; нежитлове приміщення по АДРЕСА_5, площею 78,8 кв. м; автомобіль марки "Хонда Акорд"; три земельні ділянки площею 0,0900 га кожна, розташовані по АДРЕСА_6, відповідно.

Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину за кожним на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1; будинок АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_2; нежитлове приміщення по АДРЕСА_5; автомобіль марки "Хонда Акорд"; три земельні ділянки площею 0,0900 га кожна, розташовані по АДРЕСА_6 відповідно.

У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання квартири АДРЕСА_4, загальною площею 260,7 кв. м, спільно нажитим майном сторін, скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов в цій частині задоволено.

Визнано квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 260,7 кв. м спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визнано за ними право власності на Ѕ частку даної квартири.

У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову відповідно до вимог ст. ст. 60, 69, 70 СК України.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2015 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.