6-43945св14 Про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - 22.04.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка - Тера" про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 березня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 18 серпня 2010 року працював у товаристві з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка - Тера" (далі - ТОВ "МСП Ніка - Тера") докером-механізатором комплексної бригади на вантажно-розвантажувальних роботах вантажного району № 2. Зазначав, що наказом відповідача від 27 грудня 2013 року його звільнено з роботи з 25 листопада 2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки він звертався до товариства з заявою про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, ОСОБА_3 та вважав трудовий договір припиненим і просив суд визнати наказ про його звільнення незаконним, змінити формулювання причини звільнення з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, внести відповідні зміни до трудової книжки, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку за три місяці, а також 3 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 березня 2014 року позов задоволено. Визнано незаконним наказ ТОВ "МСП Ніка - Тера" від 27 грудня 2013 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_3 - з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Зобов'язано ТОВ "МСП Ніка - Тера" внести запис до трудової книжки про зміну формулювання причини звільнення ОСОБА_3 з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Стягнуто з ТОВ "МСП Ніка - Тера" на користь ОСОБА_3 3 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Справа в апеляційному порядку переглядалась неодноразово.

Останнім рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 неодноразово попереджав роботодавця про бажання звільнитись, тому звільнення за прогул є незаконним. Звільнення позивача з роботи проведено без попередньої згоди професійної спілки працівників Морського транспорту, членом виборчого органу якого він є. При цьому вважав обґрунтованими вимоги про зміну формулювання причин звільнення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 38 КЗпП України та безпідставними визнав вимоги щодо стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що судом не встановлено таких порушень трудового законодавства, у тому числі про оплату та охорону праці, які б порушували права ОСОБА_3, як докера-механізатора підприємства, та були б достатньою підставою для звільнення його за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При цьому послався на те, що ОСОБА_3 не є членом профспілкової організації працівників ТОВ "МСП Ніка - Тера", яка легалізована у встановленому порядку, а створена цехова профспілкова організація працівників морського транспорту Миколаївського морського торгівельного порту (далі - Профспілка ПТМ ММТП), до якої 4 квітня 2013 року був прийнятий позивач, не пройшла легалізацію за правилами ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та не набула статусу окремої профспілкової організації "МСП Ніка - Тера", з якою роботодавець має узгоджувати деякі питання своєї діяльності.

Проте повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 18 серпня 2010 року працював у ТОВ "МСП Ніка - Тера" докером-механізатором комплексної бригади на вантажно-розвантажувальних роботах вантажного району № 2. Наказом ТОВ "МСП Ніка - Тера" від 27 грудня 2013 року ОСОБА_3 звільнено з роботи з 25 листопада 2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Колегія суддів вважає висновки апеляційного суду про те, що положення ст. 43 КЗпП України не порушені при звільненні ОСОБА_3 передчасними.

Порядок легалізації професійних спілок та їх об'єднань визначений ст. 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Зокрема, зазначено, що профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Первинні профспілкові організації письмово повідомляють про це роботодавця.

Згідно із ч. 3 ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених ст. ст. 43, 43-1 КЗпП України, допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, що є дотриманням гарантій, установлених ст. 252 КЗпП України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 березня 2012 року № 6-4 цс 12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Судом встановлено, що на підприємстві ТОВ "МСП Ніка - Тера" створена цехова профспілкова організація - Профспілка ПТМ ММТП, до якої 4 квітня 2013 року було прийнято ОСОБА_3

Обґрунтовуючи заперечення проти апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилався на те, що його звільнення було проведено без попередньої згоди Профспілки ПТМ ММТП, яка діє на підприємстві, членом виборчого органу якого він є.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214, 316 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув; доводів сторін як на підтвердження, так і на заперечення позову належним чином не перевірив; не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору; зокрема доводи відповідача про те, що його звільнення було проведено без попередньої згоди Профспілки ПТМ ММТП, яка діє на підприємстві, членом виборчого органу якого він є, та дійшов передчасного висновку про те, що звільнення позивача проведено без порушень трудового законодавства.

Посилання апеляційного суду на те, що Профспілка ПТМ ММТП не пройшла легалізацію у встановленому порядку та не набула статусу окремої профспілкової організації "МСП Ніка - Тера", з якою роботодавець має узгоджувати деякі питання своєї діяльності та не покладає на роботодавця обов'язку, передбаченого ст. 43 КЗпП України попередньо узгоджувати питання звільнення, не узгоджується з установленими фактичними обставинами по справі, зокрема, що про створення указаної цехової первинної профспілкові організації структурного підрозділу їхнього підприємства було відомо роботодавцю, якого листом повідомлено про створення цієї профспілки і який вирішував питання звільнення працівника їхнього підприємства, а не працівника профспілкової організації, створеної на іншому підприємстві, як вважав апеляційний суд.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що звільнення ОСОБА_3 відбулося без згоди як Профспілки ПТМ ММТП, так і без згоди первинної профспілкової організації ТОВ "МСП Ніка - Тера".

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.