Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року,

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду із указаним позовом та посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по сплаті відсотків - 87 727,11 доларів США; пеню за прострочення сплати кредиту - 181 362,87 грн; штраф за порушення умов кредитного договору - 184 225,16 грн та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість по сплаті відсотків в сумі 87 727,11 доларів США, що еквівалентно 1 030 894,60 грн; пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 181 362,87 грн, штраф в сумі 184 225,16 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В позові ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, із залишенням в указаній частині рішення суду першої інстанції в силі, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредиту у розмірі 2 034 309,08 грн. У вказаній частині рішення залишено без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право лише на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив з того, що правовідносини сторін за кредитним договором не є припиненими, з огляду на що відповідач має перед банком заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 17 лютого 2010 року по 26 травня 2014 року, а також пеню за прострочення сплати відсотків.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки апеляційним судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.