Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про виконання грошового зобов'язання за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2014 року,

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 17 грудня 2017 року між ним та закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна" (далі - ЗАТ "АІСЕ Україна") укладено угоду про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля, за якою він сплатив вступний внесок у розмірі 9 902 грн 61 коп. Виконавши свої зобов'язання за угодою, право на отримання автомобіля він не отримав.

Ураховуючи викладене та уточнивши позовні вимоги, позивач просив зобов'язати відповідача повернути йому сплачені ним кошти.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на зазначене судове рішення визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у даній справі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, апеляційний суд виходив із того, що ухвалою суду від 19 вересня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без руху для оплати заявником суми судового збору, яка була ним отримана 30 вересня 2014 року, але у встановлений строк недоліки скарги ним не усунуто.

Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 14 листопада 2013 року (а. с. 73), апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивачем пред'явлений позов про захист його прав як споживача послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів звільняються від сплати судового збору не лише при поданні позову, а й при оскарженні такого судового рішення за наслідками його розгляду.

У п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 (v0010740-14) "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз'яснено, що згідно зі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

На виконання ухвали апеляційного суду про залишення його скарги без руху ОСОБА_3 направив пояснення, у яких послався на звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги як споживача.

Апеляційний суд на наведене вище уваги не звернув та безпідставно визнав апеляційну скаргу ОСОБА_3 неподаною.

Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2014 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.