Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ", про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ", про припинення правовідносин за договором поруки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2014 року,

У грудні 2009 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" (далі - ТОВ "БВКП "СВ"), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач посилався на те, що 02 квітня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ТОВ "БВКП "СВ" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/1, відповідно до умов якого позивач надав ТОВ "БВКП "СВ" грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 2 400 000 грн зі сплатою 19 % річних, строком по 01 жовтня 2009 року.

07 квітня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ТОВ "БВКП "СВ" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/2, відповідно до умов якого позивач надав ТОВ "БВКП "СВ" грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 3 200 000 грн зі сплатою 19 % річних, строком по 06 жовтня 2009 року.

09 квітня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ТОВ "БВКП "СВ" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/3, відповідно до умов якого позивач надав останньому грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 2 900 000 грн, строком по 08 жовтня 2009 року. Відсоткова ставка за користування кредитом становить 16 % річних, а відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 відсоткова ставка за користування кредитом з 01 жовтня 2008 року становить 19 % річних.

17 квітня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", та ТОВ "БВКП "СВ" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/4, відповідно до умов якого позивач надав останньому грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 1 500 000 грн, строком по 16 жовтня 2009 року. Відсоткова ставка за користування кредитом становить 16 % річних, а відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 відсоткова ставка за користування кредитом з 01 жовтня 2008 року становить 19 % річних.

02 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 169-П/2 (з відповідними договорами про внесення змін), відповідно до умов якого останній поручається перед ВАТ "ВТБ Банк" за виконання ТОВ "БВКП "СВ" зобов'язань щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлені вищезазначеними кредитними договорами.

ТОВ "БВКП "СВ" покладені на нього за кредитними договорами обов'язки щодо сплати частин кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконало, а тому у позивача виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, як до поручителя.

Враховуючи вказане, ПАТ "ВТБ Банк" просило з урахуванням уточнень позовних вимог, стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість, що утворилася за кредитними договорами, в загальному розмірі 18 814 623 грн 96 коп., а саме:

- 4 635 921 грн 87 коп. - за кредитним договором від 02 квітня 2008 року № 169-Ю/1 (2 086 605 грн 22 коп. - сума основного боргу (неповернута сума отриманих грошових коштів за кредитною лінією), 1 342 300 грн 38 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 01 липня 2009 року по 16 квітня 2012 року, 112 661 грн 81 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2012 року, 245 326 грн 03 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 02 жовтня 2009 року по 01 квітня 2010 року, 117 857 грн 98 коп. - нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом 3 % річних за період з 01 серпня 2009 року по 14 листопада 2013 року, 286 315 грн 74 коп. - 3 % річних за період з 02 жовтня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків повернення кредиту, 372 313 грн 39 грн. - інфляційні виплати за період з 02 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту, 75 541 грн 32 коп. - інфляційні втрати за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом);

- 6 344 823 грн 80 коп. за кредитним договором від 07 квітня 2008 року № 169-Ю/2 становить (2 943 165 грн 30 коп. - сума основного боргу (неповернута сума отриманих грошових коштів за кредитною лінією), 1 789 733 грн 92 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 01 липня 2009 року по 16 квітня 2012 року, 149 851 грн 32 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2012 року, 327 101 грн 37 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 07 жовтня 2009 року по 06 квітня 2010 року, 155 563 грн 30 коп. - 3 % річних за період з 01 серпня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 386 351 грн 09 коп. - 3 % річних за період з 07 жовтня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків повернення кредиту, 496 256 грн 83 коп. - інфляційні виплати за період з 07 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту, 96 800 грн 67 коп. - інфляційні втрати за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом);

- 5 095 076 грн 13 коп. за кредитним договором від 09 квітня 2008 року № 169-Ю/3 (2 133 927 грн 04 коп. - сума основного боргу (неповернута сума отриманих грошових коштів за кредитною лінією), 1 546 091 грн 41 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 01 липня 2009 року по 16 квітня 2012 року, 130 068 грн 13 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2012 року, 296 435 грн 62 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 09 жовтня 2009 року по 08 квітня 2010 року, 138 405 грн 19 коп. - 3 % річних за період з 01 серпня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 309 330 грн 14 коп. - 3 % річних за період з 09 жовтня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків повернення кредиту, 452 564 грн 29 коп. - інфляційні виплати за період з 09 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту, 88 254 грн 31 коп. - інфляційні втрати за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом);

- 2 738 802 грн 16 коп. за кредитним договором від 17 квітня 2008 року № 169-Ю/4 (1 191 405 грн 97 коп. - сума основного боргу (неповернута сума отриманих грошових коштів за кредитною лінією), 809 903 грн 26 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 01 липня 2009 року по 16 квітня 2012 року, 68 053 грн 04 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2012 року, 153 328 грн 77 коп. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 17 жовтня 2009 року по 16 квітня 2010 року, 72 145 грн 32 коп. - 3 % річних за період з 01 серпня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 164 701 грн 07 коп. - 3 % річних за період з 17 жовтня 2009 року по 14 листопада 2013 року, нараховані за порушення строків повернення кредиту, 233 734 грн 38 коп. - інфляційні виплати за період з 17 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту, 45 530 грн 35 коп. - інфляційні втрати за період з 01 серпня 2009 року по 31 жовтня 2013 року, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом).

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ "ВТБ Банк", третя особа - ТОВ "БВКП "СВ" про розірвання договору поруки.

ОСОБА_4 посилався на те, що 02 квітня 2008 року між ним та банком було укладено договір поруки № 169-П/2. Вказував на те, що договір поруки ним було укладено за умови, що фінансовий стан позичальника - ТОВ "БВКП "СВ" є стабільним та платоспроможним. Постановою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2012 року ТОВ "БВКП "СВ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. ОСОБА_4 вважає, що визнання боржника банкрутом є істотною зміною обставин, якими він керувався під час укладення договору поруки та є підставою для його розірвання. Крім того, у зв'язку з банкрутством ТОВ "БВКП "СВ" правовідносини між ним та банком, які виникли на підставі договору поруки, припиняються з припиненням забезпечених кредитних зобов'язань. ОСОБА_4 просив розірвати договір поруки від 02 квітня 2008 року № 169-П/2, укладений між ним, ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "БВКП "СВ". Судові витрати покласти на ПАТ "ВТБ Банк".

Під час розгляду справи ОСОБА_4 змінив позовні вимоги, просив припинити правовідносини за договором поруки, посилаючись на те, що боржник ліквідований та виключений з державного реєстру.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2014 року, у задоволенні позову ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_4, третя особа - ТОВ "БВКП "СВ", про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ "ВТБ Банк", третя особа - ТОВ "БВКП "СВ", про припинення правовідносин за договором поруки задоволено.

Припинено правовідносини за договором поруки від 02 квітня 2008 року № 169-П/2, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк", ОСОБА_4 та ТОВ "БВКП "СВ".

У касаційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ "ВТБ Банк" та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2012 року, яка набрала законної сили, ТОВ "БВКП "СВ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року юридичну особу банкрута - ТОВ "БВКП "СВ" ліквідовано, вимоги кредитора ПАТ "ВТБ Банк" в сумі 25 945 388 грн 54 коп. визнано погашеними.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17786851 ТОВ "БВКП "СВ" було припинено 29 грудня 2012 року на підставі рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2012 року.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що договір поруки є припиненим у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - боржника та припинення основного зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції юридична особа - боржник була ліквідована, тобто запис про припинення юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру до ухвалення рішення у справі, зобов'язання боржника перед банком припинено відповідно до вимог ст. 609 ЦК України. Отже, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинив дію договір поруки.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами попередніх інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.