Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Парінової І.К., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за аліментами, витрат на навчання та проживання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 11 лютого 2015 року,

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за аліментами, витрат на навчання та проживання дитини.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 1985 року по 2003 рік вона з ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_7, 1987 року народження. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати з позивачкою та перебувала на її утриманні. Рішенням суду з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на доньку ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 25 березня 2004 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач аліменти не сплачував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Позивачка зазначала, що в період 2006-2011 роках ОСОБА_7 навчалась у вищих навчальних закладах: Київському національному економічному університеті ім. В.Гетьмана та Київському міжнародному університеті, вартість навчання склала 55 478 грн, які нею були сплачені. Крім того, у період навчання доньки у вищих навчальних закладах позивачка понесла наступні додаткові витрати: 44 000 грн на проживання дитини в м. Києві, витрати на вивчення донькою англійської мови на о. Мальта у розмірі 12 955 грн та з оплати стоматологічних послуг зі встановлення брекет-системи дитині у розмірі 4 800 грн. Посилаючись на положення ст. 185 СК України просила позов задовольнити.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року, з урахуванням виправлення описки, позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість по несплаченим аліментам у розмірі 4 050 грн на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 25 березня 2004 року до її повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на навчання за період з 2004 року по 2011 рік у сумі 42 901 грн та 700 грн за проживання у гуртожитку на період навчання.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 11 лютого 2015 року, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по аліментах скасовано та у справі в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3155 грн 76 коп. заборгованості по аліментах та 243 грн. 60 коп. судових витрат, а всього 3399 грн. 36 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження апеляційного суду і при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми процесуального та матеріального права.

Суд апеляційної інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_5 на користь позивачки заборгованості по аліментах за період з 25 березня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 3155 грн. 76 коп.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.