Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Інспекція державного архітектурного контролю у Хмельницькій області, про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтва на право власності на гараж та знесення самочинного будівництва,

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що на порушення вимог п. п. 3.13, 3.25 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ОСОБА_3 самочинно на своїй земельній ділянці побудував гараж на відстані менше одного метра від межі земельної ділянки, що належить позивачу.

Просив зобов'язати відповідача за власний рахунок знести самочинне будівництво гаража по АДРЕСА_1, скасувати свідоцтво на право власності на гараж та скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2014 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Суди обґрунтовано відмовили у позові відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, оскільки належних доказів порушення права власності позивача не надано. Згідно з висновком експерта від 05 серпня 2014 року № 205/014 будівництво гаража по АДРЕСА_2 не відповідає вимогам нормативних актів у галузі будівництва, проте розміщення гаража на земельній ділянці по АДРЕСА_2 відповідає плану забудови земельної ділянки від 28 липня 1966 року. Протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не містять даних про порушення прав позивача видачею декларації про готовність об'єкта до експлуатації та будівництвом гаража на земельній ділянці. Питання про можливість його перебудови у судовому засіданні позивачем не ставилось.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Інспекція державного архітектурного контролю у Хмельницькій області, про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтва на право власності на гараж та знесення самочинного будівництва.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.