Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріусу Петрушенко Тетяни Іванівни про визнання незаконними дій нотаріуса, за касаційною скаргою приватного нотаріусу Петрушенко Тетяни Іванівни на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що при посвідченні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12 грудня 2010 року приватний нотаріус Петрушенко Т.І. допустила порушення вимог чинного законодавства, а саме, належним чином не впевнилась в особі продавця ОСОБА_3, посвідчила правочин за недійсним паспортом, оскільки до паспорту продавця ОСОБА_3 при досягненні ним 25-річного віку не була вклеєна фотокартка. Зазначала, що Головним управлінням юстиції у Запорізькій області при перевірці цих обставин встановлено порушення вимог ст. 47 Закону України "Про нотаріат".

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила визнати дії приватного нотаріуса незаконними при посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 12 червня 2010 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Петрушенко Т.І. щодо прийняття паспорта громадянина України ОСОБА_3 при посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 12 червня 2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 2628.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності без наявності підстав для його поновлення, оскільки з моменту подання ОСОБА_1 заяви про вчинення відносно неї шахрайських дій, а саме 24 грудня 2010 року, починається перебіг позовної давності, який сплив 25 грудня 2013 року, в той час як позовна заява подана до суду 09 вересня 2014 року. Крім того, судом зазначено, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що позивачем доведено, що при посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 12 червня 2010 року приватним нотаріусом Петрушенко Т.І. було прийнято паспорт продавця квартири ОСОБА_3, який не відповідає п. 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-Х11 (2503-12) , оскільки у паспорті не вклеєна фотокартка при досягненні ОСОБА_3 25-річного віку, що є не дотримання нею вимог ст. 47 Закону України "Про нотаріат".

Також, судом вірно зазначено, що право на оскарження нотаріальної дії має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії, що свідчить про належно обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів та не суперечить нормам матеріального права.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позову у даній справі є визнання незаконними дії приватного нотаріуса під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири. Шахрайські дії невстановленої особи, яка видала себе за власника квартири, предметом спору у даній справі не є. Рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 12 червня 2010 року було ухвалено Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 17 травня 2011 року, яке набрало законної сили лише 14 грудня 2011 року, коли Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було скасовано рішення апеляційного суду про відмову у позові і залишено без змін рішення суду першої інстанції. Отже, саме з 14 грудня 2011 року позивач дізналася про порушення її прав з боку відповідача і отримала юридичні підстави ставити питання про визнання незаконними дій нотаріуса з посвідчення недійсного правочину. Позовну заяву у даній справі позивачем подано 09 вересня 2014 року, тобто, в межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки апеляційним судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного нотаріусу Петрушенко Тетяни Іванівни відхилити.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.