Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Мостової Г.І., Коротуна В.М., Писаної Т.О., Юровської Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення коштів за договором позики,

У червні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 16 листопада 2007 року він передав ОСОБА_8 210 тис. доларів США, про що відповідач надав власноруч написану розписку.

20 грудня 2012 року він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення позики, однак відповідач кошти не повернув.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд стягнути з ОСОБА_8 на його користь борг у розмірі 210 тис. доларів США, що за курсом НБУ на день звернення до суду становить 1 678 530 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 борг у розмірі 210 тис. доларів США, що згідно з курсом НБУ на день ухвалення рішення еквівалентно 1 678 530 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 02 червня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року у справі № 6-27160св14 касаційну скаргу

ОСОБА_6 в особі представника відхилено. Рішення апеляційного суду Київської області від 02 червня 2014 року залишено без змін.

У березні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами, в тому числі й судом касаційної інстанції, норм матеріального закону, зокрема ст. ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2014 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення боргу за договором позики;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2014 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення заборгованості за договором позики;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2013 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення боргу за договором позики;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2013 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення суми боргу за договором позики;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення заборгованості за договором позики;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором позики;

- постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року, ухвалену за результатами розгляду заяви про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2012 року у справі за позовом про стягнення боргу за договором позики; за зустрічним позовом про визнання договору позики таким, що не укладався.

Перевіривши матеріали провадження за заявою ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Із доданої до заяви постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року вбачається, що зазначена постанова постановлена у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , тобто за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень, а тому на неї, виходячи з вищевказаного, не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень, а саме: неоднакове застосовування положень ст. ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, тому вказану справу необхідно допустити до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення коштів за договором позики, за заявою ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_7, про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї матеріалами надіслати до Верховного Суду України протягом п'яти днів.

Ухвала оскарженню не підлягає.