Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Карпенко С.О., Коротуна В.М., Писаної Т.О., Юровської Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс" про стягнення коштів за невикористану відпустку та середню заробітну плату за час затримки виплати компенсації при звільненні,

У квітні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що вона працювала в Приватному науково-виробничому підприємстві "Синапс" (далі - ПНВП "Синапс") за сумісництвом з 16 лютого по 20 липня 2009 року, за основним місцем роботи з 21 липня 2009 року по 27 березня 2012 року на посадах начальника відділу внутрішнього аудиту та начальника фінансово-економічного управління.

27 березня 2012 року була звільнена за власним бажанням. При звільненні ПНВП "Синапс" не виплатило позивачці належні їй до виплати 10 866 грн за невикористані додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, компенсацію у розмірі 2 948 грн 14 коп. за невикористану основну та додаткову відпустки (за сумісництвом).

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_6 просила суд стягнути з ПНВП "Синапс" на свою користь грошову компенсацію у розмірі 10 866 грн за невикористані додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, середню заробітну плату у розмірі 319 953 грн 60 коп. за час затримки виплати компенсації з березня 2012 року по травень 2014 року, компенсацію у розмірі 2 948 грн 14 коп. за невикористану основну та додаткову відпустки (за сумісництвом).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року у справі № 6-39917св14 касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року залишено без змін.

У березні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами, в тому числі й судом касаційної інстанції, норм матеріального закону, зокрема ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про поновлення на роботі стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та остаточного розрахунку.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Із доданих до заяви ухвал не вбачається передбаченої ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року, оскільки у зазначених судових рішеннях предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і фактичні обставини справи не є тотожними у порівнянні з ухвалою, про перегляд якої подано заяву.

Із урахуванням вищевказаного колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_6 до Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс" про стягнення коштів за невикористану відпустку та середню заробітну плату за час затримки виплати компенсації при звільненні, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11 грудня 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.