6-45681св14 Про визнання недійсним договору добровільного страхування позичальника кредиту від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби - 01.04.2015 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_3, третя особа - приватне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", про визнання недійсним договору страхування за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року,

У січні 2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - ПрАТ "СК "УНІКА") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 1 грудня 2011 року

ПрАТ "СК "УНІКА" з ОСОБА_3 уклало договір добровільного страхування від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби позичальника кредиту зі строком дії з 2 грудня 2011 року по 1 грудня 2012 року. При підписанні оспорюваного договору ОСОБА_3 не був присутній, в графі "страхувальник" підпис виконаний не відповідачем, а особою, яка представилась родичем відповідача. Крім того, з метою введення ПрАТ "СК "УНІКА" в оману про дійсний стан здоров'я, ОСОБА_3 приховав інформацію щодо стану свого здоров'я. Вказане свідчить про умисне приховування страхувальником об'єктивної інформації, яка мала істотне значення для укладення оспорюваного договору.

Просило визнати недійсним договір добровільного страхування позичальника кредиту від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби від 1 грудня 2011 року, укладений між сторонами з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження недійсності укладеного 1 грудня 2011 року між сторонами договору добровільного страхування від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби.

Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, 29 листопада 2007 року між приватним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк) та ОСОБА_3 укладеного кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 140 000 доларів США зі строком повернення 29 листопада

2012 року. Умовами даного договору сторони погодили, що позичальник на час дії договору кредиту зобов'язався на користь Банку застрахувати свої життя і здоров'я на суму, не меншу, ніж сума кредиту.

1 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "УНІКА" укладено черговий договір добровільного страхування від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби позичальника кредиту строком дії з 2 грудня 2011 року по 1 грудня 2012 року.

Даним договором сторони погодили, що страховим випадком, зокрема, є стійка втрата страхувальником працездатності внаслідок нещасного випадку та хвороби (загострення хвороби): інвалідності першої або другої групи.

Висновком МСЕК від 24 липня 2012 року ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з загальним захворюванням.

У зв'язку із настанням страхового випадку ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ "СК "УНІКА" з вимогою про виплату страхового відшкодування, в чому йому було відмовлено, після чого останній звернувся до суду з позовом про стягнення страхової суми та штрафних санкцій.

У відповідності до положень ст. ст. 979, 980 ЦК України страхування здійснюється на підставі договору й предметом договору страхування можуть бути різні майнові інтереси, які не суперечать закону.

Згідно ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі.

За змістом ст. 18 Закону України "Про страхування" для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

Аналіз договору страхування свідчить про те, що підставою для його укладення є заява страхувальника від 1 грудня 2011 року, відповідно до умов "Правил добровільного страхування від нещасних випадків" та "Правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби".

Умовами даної заяви передбачено декларацію страхувальника, згідно якої страхувальник ОСОБА_3 своїм підписом засвідчив, що на момент підписання договору перебуває в доброму фізичному та психічному стані, не має спадкових та генетичних захворювань, вроджених вад розвитку (а.с.10).

Як на підставу позову ПрАТ "СК "УНІКА" посилалось на приховування ОСОБА_3 важливої для укладення спірного договору інформації про страхові ризики, тобто про обман з боку останнього.

В основу рішення суд поклав висновок судової медичної експертизи від 12 вересня 2013 року, згідно якого на день підписання спірного договору ОСОБА_3 проходив лікування з приводу реактивного артриту, з ураженням лівого гомілкостопного, правого колінного лучезапястних суглобів і суглобів стоп кісток.

Даним висновком установлено, що 24 липня 2012 року ОСОБА_3 було встановлені наступні діагнози: вегетативна полінейропатія з вираженим нижнім парапарезом, вираженим порушенням акту ходьби. Поліартралгія. Вегетативна дисфункція у вигляді вегето-судинної дистонії зі схильністю до синкопальних станів, мігрененосними цефалгіями. За даним захвалюванням ОСОБА_3 було встановлено ІІ групу інвалідності (а.с. 26).

Суд прийшов до правильного правового висновку про відсутність доказів вчинення правочину під впливом обману.

Неповідомлення страхувальнику відомостей щодо хронічного захворювання може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за наявності певних підстав.

Положеннями ст. 981 ЦК України визначено письмову форму договору страхування.

Обґрунтовуючи позов ПрАТ "СК "УНІКА" також зазначало, що спірний договорі підписано не особисто ОСОБА_3, а іншою особою. На підтвердження своїх доводів посилалось письмові пояснення працівника, яка на момент укладення договору діяла в інтересах

ПрАТ "СК "УНІКА" та на кримінальне провадження, яким установлено, що підпис на оспорюваному правочині вчинено не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відхиляючи вказані доводи, апеляційний суд вірно зазначив, що позивач не надав належних доказів на їх підтвердження у розумінні ст. 143 ЦПК України, а надані письмові пояснення працівника не є належним доказом у силу ст. 60 ЦПК України.

Ураховуючи викладене ухвалені у справі судові рішення відповідають установленим обставинам справи, а наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновок суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції згідно ч. 1 ст. 337 ЦПК України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року залишити без змін.