Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що під час перебування у шлюбі з відповідачем було придбано майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, холодильник "Атлант", пральна машина Hotpoint Ariston ARTL 82, автомобіль Suzuki Jimny, державний номерний знак НОМЕР_1.

З урахуванням уточнення до позовних вимог просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частини квартири, стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості Ѕ частини холодильника "Атлант" у розмірі 625 грн, вартості пральної машини Hotpoint Ariston ARTL 82 у розмірі 380 грн, а також грошову компенсацію вартості 1/3 частини автомобіля у розмірі 47 207 грн, та визнати за відповідачем право власності на вказаний автомобіль.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за кожним із сторін право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача грошову компенсацію 1/2 частини холодильника "Атлант" у розмірі 625 грн та грошову компенсацію вартості Ѕ частини пральної машини Hotpoint Ariston ARTL 82 у розмірі 380 грн, припинено право власності ОСОБА_4 на Ѕ частини холодильника "Атлант", Ѕ частини пральної машини Hotpoint Ariston ARTL 82 у розмірі 380 грн, визнано за ОСОБА_5 право власності на холодильник і пральну машину; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію 1/3 частини автомобіля Suzuki Jimny, державний номерний знак НОМЕР_1, визнано за відповідачем право власності на вказаний автомобіль.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 просив скасувати судові рішення у частині поділу квартири та автомобіля, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року, оскільки вони законні та обґрунтовані.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2014 року встановлено, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін, та визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеної квартири, укладений між відповідачем та його батьком. Частки подружжя в майні, що є його спільною сумісною власністю, є рівними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 6-4ц14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, при вирішенні справ про стягнення грошової компенсації вартості частки квартири, що знаходиться у спільній частковій власності, крім вказаної спеціальної норми (ст. 364 ЦК України) суду слід врахувати і загальні засади цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду слід ретельно вивчити обставини справи з метою з'ясувати, чи не зловживає позивач який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки.

Обмежуючи право позивача на грошову компенсацію вартості частки квартири, якою фактично володіють та користуються лише відповідачі, і виходячи при цьому з інтересів останніх (їх скрутного матеріального становища), суду слід перевірити можливості сплати відповідачами такої компенсації і врахувати, що правовий режим спільної часткової власності має враховувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження права одних учасників за рахунок інших.

Зважаючи на те, що автомобілем користується лише відповідач, що частка позивачки в цьому майні становить 1/3, та що відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження неможливості сплати ним вартості частки позивачки у цьому майні, а заперечував лише щодо її розміру, суди попередніх інстанцій з урахуванням зазначених обставин та інтересів обох співвласників, обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про стягнення грошової компенсації вартості 1/3 частки автомобіля.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.