Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Коротуна В.М., Умнової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, про захист прав споживача та відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.), у якому просив стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 2 000 грн та моральну шкоду, яку визначив у 2 500 грн.

Позов мотивував тим, що 24 жовтня 2013 року по квитанції передав відповідачу для проведення чистки три речі, в тому числі піджак (велюр) чорного кольору. При отриманні вказаного піджака на ньому були наявні дві дірки та відсутній ворс на декількох пошкоджених ділянках. Адміністратор хімчистки повідомила, що заклад компенсує йому витрати шляхом купівлі нового піджака такої ж моделі або сплатить його вартість. Добровільно відшкодовувати вартість піджака відповідач відмовився, що і стало причиною звернення до суду.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 20141 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 875 грн матеріальної шкоди, 500 грн моральної шкоди, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1 238,16 грн та на користь держави судовий збір у сумі 487,20 грн.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, права позивача, як споживача, порушені у зв'язку з неякісним наданням послуг, тому він має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Установлено, що 24 жовтня 2014 року ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір про надання послуг з хімчистки одягу, що підтверджено квитанцією.

З даної квитанції, виданої відповідачем вбачається, що позивачем було передано для проведення хімчистки три речі, в тому числі, піджак чорний (велюр).

Після виконання договору та отримання піджака, позивачем встановлено наявність дефектів, які позбавляють можливості використовувати вказану річ за її призначенням.

З висновку експерта від 4 серпня 2014 року вбачається, що вартість піджака велюрового чорного кольору бренду Сагlо Роttу станом на 24 жовтня 2013 року з врахуванням зносу розміром 50 % становить 875 грн.

Таким чином, установивши, що піджак, який належить відповідачу, пошкоджено з вини відповідача у зв'язку з неякісним наданням послуг, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з ФОП ОСОБА_4 завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 у розмірі 875 грн.

Однак з рішенням суду в частині відшкодування моральної шкоди погодитися не можна з наступних підстав.

Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що моральна шкода заподіяна переживаннями, що настали через неякісні дії виконавця робіт за договором побутового підряду.

Ухвалюючи рішення про стягнення 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд, виходив з того, що, позивачу було завдано моральну шкоду, яка відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підлягає відшкодуванню відповідачем.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зазначені у вказаній статті.

Пунктом 5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону

Статтею 872 ЦК України, яка встановлює права замовника в разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.

Укладений сторонами договір побутового підряду такого правового наслідку неналежного виконання робіт підрядником, як відшкодування моральної шкоди, також не передбачає.

Крім того, рішення в частині розподілу судових витрат не ґрунтується на законі.

З обставин справи вбачається, що вартість проведеної товарознавчої експертизи становить 1 238,16 грн, а рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.

Положеннями ч. 1 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Разом із тим, на порушення зазначених положень закону, апеляційний суд, не врахував пропорційної при розподілі судових витрат, чим порушив норми діючого цивільного процесуального закону.

Зазначене вище свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, ухвалене у справі рішення апеляційного суду в частині стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат не може вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року в частині стягнення моральної шкоди та розподілу судових скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У іншій частині рішення апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.