Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в особі його опікуна - ОСОБА_6, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 січня 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка була придбана на прилюдних торгах і належала боржнику ОСОБА_8 25 травня 2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на квартиру. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2013 року, яке набрало законної сили, відповідачів визнано такими, що втратили право користування зазначеною квартирою, однак вони без згоди власниці заселилися в її квартиру та проживають в ній без будь-яких підстав, звільнити приміщення добровільно відмовляються.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом виселення відповідачів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 січня 2015 року, позов задоволено. Усунуто ОСОБА_4 перешкоди в користуванні й розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з указаного помешкання без надання іншого житла. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позивач є власником спірної квартири на підставі дійсних на час розгляду справи правовстановлюючих документів, отриманих унаслідок проведення прилюдних торгів, які відповідачами не ос порені, а тому в силу ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України суди захистили право власника шляхом усунення перешкод та виселення.

Доводи касаційної скарги про те, що рішенням суду після проведення прилюдних торгів кредитний договір та договір іпотеки визнано недійсними не впливають на правильне та законне вирішення позову ОСОБА_4, а є підставою для іншого способу судового захисту зі сторони ОСОБА_6

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.