Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства "Сім-альянс" про стягнення заборгованості за договором підряду; за зустрічним позовом приватного підприємства "Сім-альянс" до ОСОБА_4 про стягнення штрафу та визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом до приватного підприємства "Сім-альянс" (далі - ПП "Сім-альянс"), посилаючись на те, що за умовами договору підряду від 11 листопада 2013 року, укладеного між ПП "Сім-альянс" та ОСОБА_4, останній зобов'язувався своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт з реконструкції малого ринкового комплексу, загальною площею 3 120,7 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 в строк до 11 лютого 2014 року, однак ПП "Сім-альянс" не здійснив оплату виконаних робіт. Просив стягнути з відповідача на його користь, заборгованість за договором підряду у сумі 50 000 грн.

ПП "Сім-Альянс" пред'явило зустрічний позов, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 штраф у розмірі 1 000 грн та визнати право власності на малий ринковий комплекс, загальною площею 3 228,3 грн.

Позов мотивовано тим, що за умови спірного договору підрядник виконав частково, а саме: зобов'язання, що визначені у п. 1 ст. 1.1 договору були виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 11 лютого 2014 року, а, зобов'язання, що визначені у п. 4 ст. 1.1. договору не були виконані підрядником на дату закінчення договору.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічний позов ПП "Сім-альянс" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПП "Сім-альянс" штраф у розмірі 1 000 грн.

Визнано за ПП "Сім-альянс" право власності на малий ринковий комплекс загальною площею 3 228,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- нежитлову будівлю (літера "Б") загальною площею 385,4 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "В") загальною площею 150,2 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Г") загальною площею 860,4 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Д") загальною площею 269,3 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Е") загальною площею 66,3 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Ж") загальною площею 187,6 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "К") загальною площею 254,5 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Л") загальною площею 251,4 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "М") загальною площею 206,5 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Н") загальною площею 170,4 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "П") загальною площею 70,1 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Р") загальною площею 171 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "С") загальною площею 50,1 кв.м;

- нежитлову будівлю (літера "Т") загальною площею 135,1 кв.м.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи ПП "Сім-альянс" у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності, суд апеляційної інстанції правильно виходив із вимог ч.2 ст. 331 ЦК України, згідно до якої право власності виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Спірне майно не було прийнято до експлуатації в установленому законом порядку, є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України, тому підстав для визнання права власності у судовому порядку не вбачається.

Висновки суду відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.