Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року,

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 3 листопада 2010 року вона почала проживати з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Разом проводили час, мали спільний бюджет, спільних друзів, облаштовували житло. З травня 2014 року між сторонами припинено стосунки та останні почали проживати окремо.

За період їх спільного проживання однією сім'єю, придбано: холодильник LG вартістю 4 500 грн, пральну машину Indesit, житловий будинок та земельну ділянку. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнати право спільної сумісної власності та поділити зазначене майно між нею та відповідачем.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог, оскільки позивачкою не надано переконливих доказів факту проживання сторін однією сім'єю, ведення спільного господарства та доказів придбання майна за спільні кошти .

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно роз'яснень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку доказам поданими сторонами (ст. 212 ЦПК України) дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 2 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ майна залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.