2а-0124/24/12 Про визнання незаконним та скасування рішення міської ради Про надання дозволу щодо виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку - 08.04.2013 Прийняття

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Алупкінської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 і, уточнивши заявлені позовні вимоги просив: визнати незаконним та скасувати рішення Алупкінської міської ради від 29 жовтня 2005 року №34/88 "Про надання дозволу щодо виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4"; визнати незаконним та скасувати рішення Алупкінської міської ради від 09 червня 2007 року №17/5 "Про зміну редакції рішення №34/88 від 29 листопада 2005 року 37-ої сесії 4 скликання ОСОБА_4"; визнати незаконним та скасувати рішення Алупкінської міської ради №24 від 24 липня 2009 року "Про зміну редакції рішення Алупкінської міської ради фізичним та юридичним особам" щодо дозволу громадянину України ОСОБА_4 виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); рішення Алупкінської міської ради № 19/3 від 30 грудня 2009 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)".

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2012 (суддя Веденмеєр М.В.) адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений частково. Визнано протиправним та скасований п.1.8 рішення Алупкінської міської ради 35-ої сесії 5-го скликання № 24 від 24 липня 2009 року "Про зміну редакції рішення Алупкінської міської ради фізичним та юридичним особам" щодо дозволу громадянину України ОСОБА_4 виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Визнано протиправним та скасовано рішення 39-ої сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 19/3 від 30 грудня 2009 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)". Стягнуто з Алупкінської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок та судові витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 1593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) гривні 80 копійок. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Алупкінська міська рада та ОСОБА_4 звернулися до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в який просять скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні 08.04.13 третя особа - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційних скарг з підстав, зазначених в них. Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг позивача заперечувала.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що у січні 2002 року ОСОБА_2 звернувся до Алупкінського міської ради з заявою про отримання земельної ділянки для індивідуального будівництва площею 0,1га за адресою: АДРЕСА_4 та вертолітним майданчиком.

24 січня 2002 року на пленарному засіданні 39 сесії 23 скликання Алупкінської міської ради було прийняте рішення № 23 про затвердження ОСОБА_2 матеріалів попередніх узгоджень та був дано дозвіл на складання проекту відводу вказаної земельної ділянки.

За підсумком виконання топо-геодезичних робіт відділом геослужби Управління Головного архітектора м. Ялта Боярінцеву В.С. було погоджено технічний звіт і 12.06.2002р. на Плані меж земельної ділянки було проставлено відмітку на черговому кадастровому плані та надано кадастровий номер земельній ділянці.

На виконання вказаного рішення ОСОБА_2 розробив проект відведення земельної ділянки і направив його на затвердження до Алупкінської міської ради.

11 грудня 2008 року на пленарному засіданні 29 сесії 5 скликання Алупкінська міська рада прийняла рішення №10/13, яким затвердила ОСОБА_2 проект землевпорядкування та надала йому в оренду земельну ділянку площею 0,1000га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та вертолітним майданчиком (кадастровий номер - 0111970200:01:004:0079) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка).

18.03.2009р. ОСОБА_2 було встановлено в натурі та погоджено межі земельної ділянки, що підтверджується Актом встановлення в натурі та погодження меж земельних ділянок.

На підставі Договору оренди земельної ділянки від 03 вересня 2009 року, укладеного між Алупкінською міською радою та ОСОБА_2, у користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 0,1000га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та вертолітним майданчиком (кадастровий номер - 0111970200:01:004:0079), надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка). Вказаний Договір було зареєстровано у ЯВ КРФ ДБ "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земельних ділянок зроблений запис від 29 листопада 2010 року за №041000700078 (а.с.79-85).

З матеріалів справи також вбачається, що 29 жовтня 2005 року оскаржуваним рішенням Алупкінської міської ради №34/88 "Про надання дозволу щодо виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4" було дозволено ОСОБА_4 виконати проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,05 га за адресою: АДРЕСА_5 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.13).

09 червня 2007 рішенням №17/5 "Про зміну редакції рішення №34/88 від 29 листопада 2005 року 37-ої сесії 4 скликання ОСОБА_4" вищезазначене рішення було викладено у новій редакції та зазначена площа земельної ділянки 0,08 га та її адреса розташування - АДРЕСА_6 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка (а.с. 14).

Пунктом 1.8 рішення Алупкінської міської ради від 24 липня 2009 р. рішення Алупкінської міської ради від 09 червня 2007 року було викладено у новій редакції щодо дозволу гр.України ОСОБА_7 виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,10 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а.с.15).

Крім того, як вбачається з листа зам.начальника Держземінспекці Крим № 646 від 01.08.2007 р., останній звертався до начальнику Ялтинського УЗР з проханням не видавати будь-яких документів по вищезазначеної земельної ділянки гр.ОСОБА_8 (а.с.77)

09 червня 2007 року №17/5 вишезазначене рішення було викладено у новій редакції щодо дозволу громадянину України ОСОБА_4 виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га, розташованої за адресою АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговуванні жилого будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а.с.15).

30 грудня 2009 року рішенням Алупкінської міської ради №19/3, ОСОБА_4 було затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 18).

На виконання вишезазначеного рішення Алупкінської міської ради від 30 грудня 2009 р. № 19/3 ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 448544, який був зареєстрований 18 червня 2010 року, відповідно до якого, Нургелдієву П.А. належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.51).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Із аналізу зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) слідує, що юридична зацікавленість особи, що звертається в суд з адміністративним позовом, є захист його порушених прав, свобод та інтересів.

ОСОБА_2 вважаючи, що з прийняттям оскаржуваних рішень стосовно ОСОБА_4 порушується право ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою, яку він отримав у встановленому законом порядку і звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом..

Частково задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов до висновку, що існують накладання меж земельних ділянок, наданих в оренду позивачу та у власність третьої особи та право власності на земельну ділянку перше виникло у ОСОБА_2

З таким висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія виходячи з наступного.

По вказаній адміністративній справі за клопотання представника позивача судом першої інстанції була призначена та проведена судово- будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ "Екоземпроект". У висновку № 333 судової будівельно-техничної експертизи від 01 жовтня 2012 року зазначене, що згідно "Технічного звіту по виносу в натуру меж земельної ділянки ОСОБА_2." та матеріалів "Проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки гр. ОСОБА_2." є накладання земельної ділянки площею 0,01000 га за адресою: АДРЕСА_4, що належить на праві власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1000 га, за адресою: АДРЕСА_4 та майданчиком для гелікоптеру, якою користується ОСОБА_2.

Також, у вказаному висновку зазначено, що, згідно обмінного файлу (координат, які і ньому знаходяться), зареєстрованого в ДП "ЦДЗК", накладання земельної ділянки площею що належить на праві власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, якою користується ОСОБА_2 відсутнє (а.с.139).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертиз.

Відповідно до ч.5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Отже, рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 11 липня 2011 року по справі № 2-1348/2011 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Алупкінська міська рада, управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання права власності, визнання незаконними дії, положень договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало чинності, було встановлено, факт накладення земельних ділянок., що не заперечується сторонами. Крім того, суд дійшов до висновку, що підготовку відведення земельної ділянки у користування та оформлення правовстановлюючих документів на неї Боярінцев В.С. здійснив значно раніше ОСОБА_4. "Право на земельну ділянку перше виникло у ОСОБА_2." (а.с.11-12).

Крім того, наявності розбіжностей у проектній документації та обмінного файлу надано оцінку в ухвалі апеляційного суду АР Крим від 11 червня 2012 року по цивільній справі №2-1348/2011, в якій зазначено, що факт відсутності накладання земельних ділянок по даним автоматизованої системи державного земельного кадастру сам по собі не спростовує обставини накладення земельних ділянок згідно з їх межами, встановленими на місцевості та зазначеними у правовстановлюючих документах, а є лише підставою для оспорювання відповідних юридичних фактів в судовому порядку. В листі від 8.04.2011 р. начальник Управління Держкомзему в м.Ялта АРК вказував, що з виїздом на місцевості встановлено накладення меж земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.150).

У відповідності до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням по адміністративній, цивільній або господарський справі, набравшим законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж самі особи або особа, у відношенні якої встановлені ці обставини.

Частина 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає звільнення від доказування обставин, які встановлені судовим рішенням по справі, що набрало законної сили.

Таким чином, приймаючи до уваги рішення Ялтинського міського суду від 11 липня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 11 червня 2012 року, колегія суддів критично відноситься до висновку будівельно-технічної експертизи від 01 жовтня 2012 року та приходить до висновку, що існують накладання меж земельних ділянок, наданих в оренду позивачу та у власність третьої особи.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) (ст. 2 КАС України).

Згідно вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підставами для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогами діючого законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Умовою визнання рішення протиправним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що рішення Алупкінської міської ради від 24 липня 2009 року № 24 та від 30 грудня 2009 року №19/3 є протиправними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню, оскільки у ОСОБА_2 виникло раніше право на земельну ділянку, ніж у ОСОБА_4, та Відповідачу про це було достовірно відомо, що підтверджується листом виконкому Алупкінської міської ради вих..№ 2664/20-46 від 22.09.2009р.

Стосовно твердження апелянта відносно того, що суд першої інстанції не мав законних підстав визнавати поважною причину пропуску ОСОБА_2, строку на оскарження рішень Відповідача, колегія вважає, що не доведено третьою особою той факт, що ОСОБА_2 було відомо про існування оскаржених рішень Відповідача раніше, ніж 30 травня 2011 року. Суд першої інстанції законно визнав поважною причину пропуску строку на оскарження рішення місцевого самоврядування та поновив цей строк.

Не приймається до уваги колегією суддів посилання ОСОБА_4 на те, що іноземному громадянину не вправі надаватися в оренду земельна ділянка для громадської та житлової забудови, проте, ст. 93 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки можуть передаватись в оренду і іноземним громадянам, яким був ОСОБА_2 на час отримання земельної ділянки в оренду.

Стаття 40 Земельного кодексу України передбачає право громадян України отримувати у власність або в оренду ділянку для житлової забудови, однак, не містить заборони для надання іноземним громадянам земельної ділянки в оренду для цієї мети.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційні скарги Алупкінської міської ради, ОСОБА_4 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.12 - залишити без задоволення.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.