Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про стягнення грошових коштів за взуття та інвалідну коляску з електроприладом за касаційними скаргами ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на рішення апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом 1 групи безстроково зі стовідсотковою втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався в 1974 році з вини БУ-2 треста "Київміськбуд-1", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, і на відповідача покладено зобов'язання щодо відшкодування шкоди його здоров'ю.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 1 402 грн 78 коп. за ортопедичне зимове взуття 2013 року за ціною протезного заводу 2013 року, 1 394 грн 64 коп. за ортопедичне літнє взуття 2014 року за ціною протезного заводу 2014 року, різницю витрат за придбаний ним кімнатний візок у листопаді 2013 року в розмірі 10 311 грн 50 коп. та 46 690 грн на придбання інвалідного візка з електроприладом.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року провадження в частині позовних вимог про стягнення різниці витрат за придбаний ним кімнатний візок у листопаді 2013 року в розмірі 10 311 грн 50 коп. закрито.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у компенсації вартості взуття скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов у цій частині задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на користь ОСОБА_4 1 402 грн 78 коп. за ортопедичне зимове взуття та 1 394 грн 64 коп. за ортопедичне літнє взуття. Покладено на відповідача витрати на перерахування стягнутих грошових коштів на користь ОСОБА_4 У решті - рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржуване рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів для придбання інвалідного візка з електроприладом.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього просить рішення апеляційного суду в частині задоволення позову скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарг цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення суду та частково задовольняючи позов (у частині стягнення компенсації вартості ортопедичного взуття), апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. 39 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (z0545-08) , на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_4 інвалідна коляска з електроприладом придбана в 2009 році та її вартість йому компенсована, а таке забезпечення діє вісім років і позивач не довів того, що інвалідна коляска вичерпала свій ресурс.

При цьому, суд вірно стягнув компенсацію придбаного ортопедичного взуття на користь позивача, що передбачено наведеним вище Законом України і преюдиціальним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2010 року.

Інші доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.