Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", третя особа - управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 9 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив постановити рішення, яким розірвати договір купівлі-продажу автомобіля "CHERY ELARA" від 30 вересня 2010 року за № 214141-R 00159, укладений між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (далі - ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ"), стягнути з відповідача вартість автомобіля в сумі 85 680 грн та моральну шкоду в розмірі 15 тис. грн. На обґрунтування вимог посилався на те, що 30 вересня 2010 року між ним та ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" в особі філії "Либідь-Авто" ПАТ "Українська автомобільна компанія" укладено договір купівлі-продажу легкового автомобіля "CHERY ELARA". Відповідно до умов договору продавець гарантував, що продає новий без попередньої реєстрації та експлуатації автомобіль, який відповідає технічним вимогам заводу-виробника. За придбаний автомобіль позивач сплатив кошти в розмірі 85 680 грн. Реєстрацію автомобіля в органах ДАІ проводили представники ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за кошти позивача за усною домовленістю між ними.

Протягом першого місяця експлуатації автомобіля позивач помітив несправності у роботі двигуна, тому у листопаді 2010 року звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою про проведення трасологічного дослідження. Відповідно до висновку експерта придбаний позивачем автомобіль після остаточної зборки піддавався ремонтно-відновлювальним роботам. В ході проведення експертизи також було встановлено, що зазначений автомобіль "CHERY ELARA" 28 липня 2010 року був зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 з видачею відповідного свідоцтва та 31 липня 2010 року автомобіль було знято з обліку для реалізації. Позивач звернувся до відповідача з заявою про обмін автомобіля, однак, останній відмовився здійснити такий обмін або повернути сплачені за нього кошти. Позивач вважав, що своїми діями відповідач порушив вимоги ст. ст. 4, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки не надав йому необхідної, достовірної інформації про продукцію, що була придбана, свідомо не надав інформацію, що даний автомобіль перебував у експлуатації, чим ввів його в оману. Просив позов задовольнити.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 9 липня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням норм Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не довів те, що відповідач надав йому неповну та недостовірну інформацію про придбаний автомобіль, а також внаслідок неотримання даної інформації він придбав продукцію, яка не має потрібних для нього властивостей.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 9 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.