Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-1870/9988/12

за позовом ОСОБА_1

до Буринського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області треті особи ОСОБА_2

про визнання бездіяльності незаконною,

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Буринського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (надалі по тексту відповідач), третя особа-ОСОБА_2, в якому просив визнати бездіяльність відповідача незаконною.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративний справі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розслідування кримінальної справи постановою слідчого позивача було залучено в якості захисника прав та інтересів ОСОБА_3

З метою виконання покладених на позивача КПК України (1001-05) обов'язків позивач звертався до відповідача з проханням надати побачення з ОСОБА_3 на що отримував відмову.

Предметом позову у справі є бездіяльність відповідача щодо недопущення позивача на побачення з підзахисним ОСОБА_3, що потягло порушення прав позивача регламентовані ст. 48 Кримінально- процесуального кодексу України та порушення прав підсудного ОСОБА_3 на захист, що передбачені ст. 43 КПК України.

Згідно зі ст. 48 Кримінально-процесуального кодексу України захисник має право до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості.

Тобто, оскаржувана позивачем бездіяльність відповідача пов'язана з виконанням позивачем своїх обов'язків як захисника в рамках провадження у кримінальній справі, а тому питання, що є предметом позову регламентуються Кримінальним процесуальним кодексом України (4651-17) і пов'язані з розглядом кримінальної справи, отже мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

За змістом статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі правильно та повно встановив всі обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-1870/9988/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2013 р.