Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, споживчого кооперативу "Автостоянка "Каштан", третя особа - ОСОБА_9, про визнання осіб такими, що не набули членства в споживчому кооперативі, визнання рішення правління кооперативу недійсним, усунення перешкод у користуванні майном, визнання рішень загальних зборів незаконними, а змін до статуту недійсними, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом споживчого кооперативу "Автостоянка "Каштан" до ОСОБА_4 про визнання недійсним протоколу правління кооперативу та визнання особи такою, що не набула членства в кооперативі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2014 року,

У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі та члени правління споживчого кооперативу "Автостоянка "Каштан" (далі - СК "Автостоянка "Каштан") порушують її права щодо користування належним їй майном, вона не може брати участь в управлінні кооперативом, обирати і бути обраною до керівництва кооперативу, вона незаконно виключена з кооперативу, внаслідок чого зазнала моральних страждань.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просила суд: визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 такими, що не набули членства в СП "Автостоянка "Каштан"; визнати рішення засідання членів правління кооперативу за період з 12 грудня 2009 року, у тому числі рішення членів правління споживчого кооперативу, оформленого протоколом від 12 листопада 2011 року № 14, недійсними; усунути перешкоди у користуванні належним їй майном - місцями НОМЕР_1, НОМЕР_2 для зберігання автомобілів СК "Автостоянка "Каштан", шляхом заборони ОСОБА_5 та кому-небудь чинити перешкоди щодо її доступу до цих машиномісць; визнати рішення загальних зборів членів СК "Автостоянка "Каштан" від 14 серпня 2010 року незаконними, а зміни до статуту кооперативу - недійсними; визнати усі рішення зборів уповноважених членів СК "Автостоянка "Каштан", у тому числі від 3 грудня 2011 року, незаконними, стягнути з ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн та судові витрати.

СК "Автостоянка "Каштан" звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що остання ніколи не була членом СК "Автостоянка "Каштан", заяву на членство не подавала, її заява про членство в кооперативі у встановленому статутом порядку не розглядалася, тому просив суд визнати недійсним протокол правління СК "Автостоянка "Каштан" від 26 листопада 2008 року № 3 щодо прийняття ОСОБА_4 в члени кооперативу, визнати ОСОБА_4 такою, що не набула членства в споживчому кооперативі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічний позов СК "Автостоянка "Каштан" задоволено частково та визнано частково недійсним протокол правління СК "Автостоянка "Каштан" від 26 листопада 2008 року № 3 щодо прийняття ОСОБА_4 в члени СК "Автостоянка "Каштан". У решті зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 та частково задовольняючи зустрічний позов СК "Автостоянка "Каштан", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, врахувавши відсутність заяви про застосування позовної давності, яка може бути подана лише до ухвалення рішення в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 267 ЦК України), на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позивач не довела своїх позовних вимог, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), а СК "Автостоянка "Каштан" - довів, що 26 листопада 2008 року не приймалось рішення про прийняття ОСОБА_4 в члени кооперативу.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.