Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У жовтні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14 серпня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України, в результаті якого пошкоджено автомобіль ВАЗ 21011. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Позивачі зазначали, що внаслідок ДТП їм завдано майнову шкоду у розмірі 1 545 грн, у зв'язку з витратами на стоянку та евакуатор, а також моральну шкоду, що полягала у стресовій ситуації яку пережила їх сім'я, яку позивачі оцінили у 4 000 грн кожному. Посилаючись на викладене, просили стягнути із ОСОБА_6 на свою користь завдану майнову та моральну шкоду.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2 000 грн., в інших позовних вимогах відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року прийнята відмова від апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення майнової шкоди. В цій частині апеляційне провадження закрито. В іншій частині апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

За змістом ст. 335 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що вони відповідають вимогам матеріального й процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції та апеляційного суду не спростовують та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.