Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про припинення іпотеки за іпотечним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2014 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_4 10 січня 2008 року між ОСОБА_7 та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року та кредитним договором від 10 січня 2008 року, укладеними між ОСОБА_8 та банком. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. 19 грудня 2012 року вона набула право власності на зазначене майно на підставі свідоцтво про право власності на спадкове майно, як спадкоємець з законом. Оскільки майновий поручитель помер, позивачка просила визнати іпотеку припиненою.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що у разі переходу іпотечного майна до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача цього майна (ст. 23 Закону України "Про іпотеку"). Крім того, посилання позивачки на положення ст. 608 ЦК України є безпідставними, так як боржником за основним зобов'язанням є ОСОБА_8, а померлий ОСОБА_4 є лише майновим поручителем, отже, основне зобов'язання є дійсним.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.