Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області, в інтересах держави, в особі державної екологічної інспекції в Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року,

У серпні 2011 року прокурор Дергачівського району, в інтересах держави, в особі державної екологічної інспекції у Харківській області, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, обґрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_4 працює директором комунального підприємства "Наукове".

2 березня 2011 року відносно неї, як керівника КП "Наукове", порушено кримінальну справу за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та перевищення службових повноважень, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 365 КК України.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 08 серпня 2011 року кримінальну справу закрито, а ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. "г" Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року (3680-17) .

При цьому встановлено, що директор КП "Наукове" ОСОБА_4, достовірно знаючи про відсутність в очолюваному нею підприємстві дозволу на спеціальне водокористування, у період з 01 червня 2010 року по 01 лютого 2011 року, самовільно організувала і здійснила незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - підземних прісних вод для задоволення господарських потреб підприємства в об'ємі 10000 м3 .

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 державі спричинено збитки у сумі 298600 грн., що підтверджується відповідним розрахунком старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища, затвердженого заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природногосередовища Харківської області 25 лютого 2011 року.

Враховуючи вказане, прокурор Дергачівського району Харківської області, в інтересах держави, просив стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Харківській області збитки у сумі 298 600 грн.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави, в особі державної екологічної інспекції у Харківській області збитки у розмірі 298600 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року, заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року та постановлено нове рішення, яким позов прокурора Дергачівського району Харківської області, в інтересах держави, в особі державної екологічної інспекції в Харківській області задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави, в особі державної екологічної інспекції у Харківській області, збитки у розмірі 93347 грн. 53 коп. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Вирішуючи справу, суди вірно виходили з того, що стягненню з ОСОБА_4 на користь держави, в особі державної екологічної інспекції в Харківській області підлягають збитки у розмірі 93347 грн. 53 коп.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.