Справа: № 2а-13490/12/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б. 

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Духно І. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ), Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (далі відповідач, ГУ Держказначейства) за участі Прокуратури Подільського району м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми надмірно сплаченого податку на прибуток, -

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві за участі Прокуратури Подільського району м. Києва про визнання бездіяльністі ДПІ неправомірною; зобов'язання ДПІ надати Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві висновок щодо повернення позивачу надмірно сплаченої до бюджету суми із податку на прибуток у розмірі 54 138 774, 13 (п'ятдесят чотири мільйони сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривень 13 коп.; стягнення з Державного Бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого до бюджету податку на прибуток у розмірі 54 138 774,13 (п'ятдесят чотири мільйони сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривень 13 коп, стягнення на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2146, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року позов задоволено.

Відповідачі - Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби та Головне управління Державного казначейства України в м. Києві не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову.

Представник прокуратури не з'явився до судового засідання, що не заперечує розгляду справи за його відсутності.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали апеляційні скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач неодноразово звертався до ДПІ щодо повернення надмірно сплаченої суми із податку на прибуток на банківський рахунок (лист вих. № 917 від 25.11.2010 року, лист вих. № 282 від 10.08.2010 року).

Відповідно до Акту від 10.08.2012 року було проведено звірення розрахунків позивача з бюджетом за період з 01.01.2012 по 10.08.2012 з податку на прибуток приватних підприємств, яким встановлено, що позитивне сальдо Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" становило 54 143 056, 52 грн., що свідчить про значну переплату позивачем коштів до державного бюджету.

Крім того, Актом проведення звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 по 15.01.2010 з податку на прибуток приватних підприємств (11021000), позитивне сальдо склало 51 213 150,03 грн.

Переплата з податку на прибуток виникла у 2008 році, внаслідок зменшення по уточнюючому розрахунку за 2008 рік; у 2009 році, внаслідок зменшення по уточнюючому розрахунку за 1 кв. 2009 року; у 2010 році, внаслідок зменшення по декларації з податку на прибуток.

Позивачем було здійснено наступні платежі до бюджету із податку на прибуток у 2008 - 2010 роках, що мали наслідком створення переплати: у 2008 році платіжні доручення: № 276 від 31.01.2008 на суму 5 000 000,00 грн., № 243 від 19.02.2008 на суму 1 099 950,00 грн.; № 3196 від 20.05.2008 на суму 222 031,00 грн.; № 3358 від 30.05.2008 на суму 45 664 917,00; № 4344 від 11.07.2008 на суму 300 000,00 грн.; № 4487 від 22.07.2008 на суму 72 832,20 грн.; № 4993 від 15.08.2008 на суму 3 373 604,00 грн.; № 7305 від 19.11.2008 на суму 29 022,00 грн.; у 2010 році платіжне доручення № 4655 від 10.11.2010 на суму 30 000,00 грн.

Враховуючи той факт, що станом на жовтень 2012 року відповідачами не було повернуто надмірно сплачену до бюджету суму з податку на прибуток, позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи та недоведеності обставин, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем дотримано строку, встановленого п. 43. 3 ст. 43 Податкового Кодексу України, від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, що дає можливість здійснення повернення надміру сплачених грошових коштів.

У відповідності до вимог п. 43.4 ст 43 Податкового Кодексу України, пп. 5-6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі Порядок № 974/1597/499 (z1386-10) ), платник податку подав заяву № 917 від 25.11.2010 року про повернення на поточний рахунок підприємства переплати з податку на прибуток у сумі 51 213 150,03 грн., яку отримано ДПІ.

Однак, відповідач протиправно, з порушенням вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового Кодексу України, п. 7 Порядку № 974/1597/499 (z1386-10) , не підготував необхідні висновки, встановлені законодавством, щодо особових рахунків платника податку, що мало наслідком відсутність змоги органа Державного казначейства України провести приймання-передавання цих висновків для повернення надміру сплачених/помилково сплачених коштів податку на прибуток в сумі 54 138 774,13 грн. з Державного бюджету на рахунок позивача та призвело до порушення законних прав та інтересів Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс".

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на повернення надлишково сплаченого податку на прибуток та застосовано належний захід захисту порушеного права позивача у вигляді стягнення на рахунок позивача надміру сплаченого податку на прибуток підприємства у розмірі 54 138 774,13 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилаються апелянти, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційних скарг відповідачів, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 28 грудня 2012 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.