2а/2470/905/12 Про визнання неправомірною вимоги Державної фінансової інспекції про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань - 03.04.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Хотинське державне лісництво АПК" до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області про визнання неправомірними дій, -

В квітні 2012 року Державного підприємства "Хотинське державне лісництво АПК" звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області, в якому просило визнати незаконною вимогу про усунення порушень та недоліків виявлених відповідачем за результатами позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року в частині відшкодування винними особами втрачених підприємством доходів в сумі 21086,36 гривень, з яких 1798 7,14 грн. стосуються Качана В.І.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 20.12.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника відповідача в судове засідання. Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки воно не підтверджується належними доказами.

Представник позивача у судовому засіданні проти тверджень відповідача заперечив та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України (2747-15) , за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем здійснювалась позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. В результаті перевірки було складено акт №24-07/84 від 17.02.2012 року.

Виявлені ревізією недоліки та порушення слугували підставою для прийняття вимоги № 24-07-14-14/2263 від 16.03.2012 року про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність прийнятої на підставі складеного акту вимоги, що слугує підставою для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини (положення №42) затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року №42 (z0164-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за № 164/13431 (z0164-07) , не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими, що склалися на останньому аукціоні.

У відповідності до статуту позивач підпорядкований Міністерству аграрної політики України.

Система центральних органів виконавчої влади відповідно до ст.1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" складається з міністерств України та інших центральних органів виконавчої влади. Міністерства діють за принципом єдиноначальності. Інші центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, Положення №42 (z0164-07) , затверджене наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року, є відомчим нормативним актом, дія якого не поширюється на структурні підрозділи Міністерства аграрної політики України.

Разом з тим, загальними принципами господарювання в Україні визначено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини та господарську діяльність.

Згідно з ст. 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації не втручаються в господарську діяльність підприємств.

Крім того, встановлено, що у липні 2011 року лісопродукція, була виставлена позивачем на аукціон. Однак підприємства, які її викупили за нею не з'являлися. Для забезпечення підприємства коштами для сплати обов'язкових державних платежів та податків, заробітної плати працівникам та недопущенню зниженню технічної якості продукції лісопродукція відпускалася по діючих на момент реалізації цінах.

Статтею 52 Постанови N 761 Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року (761-2007-п) "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" визначено, що заготовлена деревина та інші продукти лісу, від яких споживач відмовився (незатребувана споживачем), надходять у розпорядження власника лісів або постійного лісокористувача і реалізуються на загальних підставах. Кошти від їх реалізації (крім витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням і реалізацією) зараховуються до бюджету в установленому порядку.

Тому, продукція продавалася по цінах, затверджених на підприємстві.

Слід зазначити, що нормами ст. 153 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.

У розрізі наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції, що зафіксовані в акті порушення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

В судах обох інстанцій відповідачем не було доведено правомірності прийнятої ним вимоги №24-07-14-14/2263 від 16.03.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, - без змін.

ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.