Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування майнової та моральної шкоди,

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_4, ВАТ НАСК "Оранта", в якому просила стягнути на її користь з ВАТ НАСК "Оранта" страхове відшкодування у розмірі 24 919,91 грн, з ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди - 24 024,96 грн та на відшкодування моральної шкоди - 4 000 грн, вирішити питання про судові витрати.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 24 919,91 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 24 024,96 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено. Зменшено розмір страхового відшкодування, стягнутого з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 з 24 919,91 грн до 12 459,96 грн. Зменшено розмір відшкодування майнової шкоди, стягнутої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 з 24 024,96 грн до 12 012,48 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, просить змінити рішення апеляційного суду в частинні вирішення позову про зменшення розміру відшкодування майнової шкоди, у тому числі й страхового відшкодування, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керуючись положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, п. 10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 1 липня 2004 року (1961-15) , дійшов вірного висновку щодо визначення ступеня вини кожного із учасників дорожньо-транспортної пригоди - 50% кожному, а також, розміру стягнутого страхового відшкодування та стягнутої майнової шкоди на користь позивача.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновку суду апеляційної інстанції вони не впливають та його не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.