Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Ексспрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Ексспрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), який уточнила, та просила суд визнати строковий трудовий договір № 20 від 02 вересня 2013 року укладений між сторонами в частині визначення строку його дії недійсним та визнати вказаний строковий трудовий договір укладеним на невизначений строк (безстроковим); визнати незаконним в частині підстав звільнення та скасувати наказ № 43-к від 12 березня 2014 року про звільнення на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України з посади інженера 1 категорії відділу матеріально-технічного забезпечення; зобов'язати відповідача змінити запис у трудовій книжці (у судовому засіданні позивачка зазначила, що вимога стосується запису під № 13); поновити її на посаді інженера 1 категорії відділу матеріально-технічного забезпечення; стягнути з відповідача середній заробіток за період незаконного звільнення з роботи з 13 березня 2014 року по день поновлення на роботі в розмірі 16 777,24 грн; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Зазначила, що між позивачем та відповідачем спочатку був укладений цивільно-правовий договір на виконання робіт, потім строковий трудовий договір, однак із самого початку позивач виконувала обов'язки інженера 1 категорії по матеріально-технічному забезпеченню, підпорядковувалась режиму праці підприємства, тобто фактично перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Оскільки в її заяві про укладання з нею строкового трудового договору не вказані причини укладання саме такого договору, то фактично її інтерес в укладанні такого договору відсутній. Крім того, вона звільнена в період її тимчасової непрацездатності, що є порушенням п. 3 ст. 40 КЗпП України, тому підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, незаконним звільненням їй спричинена моральна шкода, яку вона просить сягнути з відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі скаржники, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом оскаржуваних судових рішень, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Ексспрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.