Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Ступак О.В.,

Коротуна В.М., Штелик С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромальянс" про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромальянс" в особі їх представника Захарченка Сергія Павловича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 липня 2014 року,

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромальянс" (далі - ТОВ "Укрпромальянс") про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 30 січня 2008 року між банком та ТОВ "Укрпромальянс" укладено договір про надання споживчого кредиту .

На забезпечення виконання вимог укладеного кредитного договору між банком та ОСОБА_3 30 січня 2008 року укладено договір поруки.

Оскільки ТОВ "Укрпромальянс" належним чином не виконувало умови укладеного договору, в результаті чого утворилася заборгованість, банк проси його вимоги задовольнити, стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 18 жовтня 2013 року, в розмірі 925 896 грн 71 коп.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 09 липня 2014 року, позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ "Укрпромальянс" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2008 року № 11290891000 у розмірі 925 896 грн 71 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 404 653 грн 79 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 530 330 грн 71 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 413 грн 65 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 498 грн 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ТОВ "Укрпромальянс" на користь ПАТ "УкрСиббанк" по 1720 грн 50 коп. судового збору з кожного.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ТОВ "Укрпромальянс" в особі їх представника Захарченка С.П. просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено, що 30 січня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Укрпромальянс" було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11290891000.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2.2 вказаного договору банк надав ТОВ "Укрпромальянс" кредит на загальну суму 516 588 грн строком до 28 лютого 2011 року, а товариство зобов'язувалося повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідача ТОВ "Укпромальянс", 30 січня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 176019.

Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_3 зобов'язувався відповідати в повному обсязі за виконання ТОВ "Укрпромальянс" усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору.

ТОВ "Укрпромальянс" своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого станом на 18 жовтня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 925 896 грн 71 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 404 653 грн 79 коп.; заборгованість за відсоткам за користування кредитом - 520 330 грн 71 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 413 грн 65 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами 498 грн 56 коп.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "Укрпромальянс" належним чином не виконує умови кредитного договору, укладеного між ним та банком, у результаті чого утворилася заборгованість. Оскільки між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки на забезпечення виконання умов кредитного договору, то позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в солідарному порядку з боржника та поручителя підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та залишив ухвалене ним рішення без змін.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявники, крім іншого, вказують й на те, що суди не вивчили належним чином матеріали справи, формально підійшли до наявних документів, які підтверджують позицію відповідачів, безпідставно надали перевагу поясненням позивача в результаті чого не захистили права відповідачів від необґрунтованих позовних вимог банку; не встановили беззаперечних і об'єктивних фактів на підтвердження достовірності розрахунків заборгованості, які були зроблені позивачем, хоча достовірність і законність цих розрахунків явно викликають сумніви і багато запитань. Розрахунки, надані позивачем, не перевірялися; взаєморозрахунки між сторонами та фінансово-кредитна експертиза не проводилися; обґрунтованість "астрономічних" сум тіла кредиту та розміру пені не встановлювалась. Суд першої інстанції порушив, а суд апеляційної інстанції не помітив порушень вимог ст. ст. 26, 27, 31, 38, 40, 42, 44, 74 ЦПК України, оскільки, ОСОБА_3 як особа, що бере участь у справі, та представник відповідачів Захарченко С.П. з вини суду були позбавлені можливості брати участь у судових засіданнях під час розгляду справи в Києво-Святошинському районному суді Київської області та не змогли скористатися наданими їм правами. Крім цього, суд позбавив відповідачів можливості скористатися правовою допомогою фахівця в галузі права, що свідчить про порушення приписів ст. 12 ЦПК України, ст. 59 Конституції України та ст. 13 міжнародної Конвенції.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Установлено, що матеріали справи містять різні поштові адреси відповідача ОСОБА_3, а саме: АДРЕСА_1 (зазначена в позовній заяві); АДРЕСА_2 (вказана в договорі поруки); АДРЕСА_3 (зазначена в апеляційній скарзі на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року щодо порушення позивачем правил підсудності при зверненні з позовом (а. с. 83), заяві про усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 114), запереченнях на апеляційну скаргу, наданих представником відповідачів Захарченком С.П. (а. с. 123), угоді про надання правової допомоги укладеній між ОСОБА_3 та Захарченком С.П., та довіреності (а. с. 128, 129).

Однак жодного доказу про направлення судом першої інстанції судових повісток ОСОБА_3 та представнику відповідачів Захарченку С.П. на всі відомі поштові адреси матеріали справи не містять, отже, суд не вжив усіх необхідних заходів для належного їх повідомлення про час та місце розгляду справи.

Не містять матеріали справи й доказів направлення ОСОБА_3 судових повісток апеляційним судом Київської області.

Не можливо погодитися з вказівкою апеляційного суду про належне повідомлення ОСОБА_3 про розгляд справи в суді першої інстанції телеграмою-повідомленням, направленою ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_3, оскільки в телеграмі не правильно зазначено номер будинку ОСОБА_3, а саме 4-г замість 42 (а. с. 166, 176).

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У зв'язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки судами порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до нез'ясування усіх обставин справи та ненадання їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромальянс" в особі їх представника Захарченка Сергія Павловича задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 липня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.