Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_4 про відшкодування вартості навчання за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 вересня 2014 року,

У лютому 2014 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 46 591 грн 54 коп. у рахунок відшкодування вартості навчання.

В обґрунтування позову зазначав, що наказом від 5 серпня 2009 року № 323 о/с відповідача зараховано до складу курсантів університету. 31 серпня 2007 року із ним було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Наказом від 15 червня 2013 року № 134 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_4 відраховано зі складу курсантів університету та відряджено для подальшого проходження служби до УМВС України у Рівненській області. Наказом УМВС України у Рівненській області від 13 листопада 2013 року № 350 о/c лейтенанта міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни згідно з п. 64 "Є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Відповідно до п. 2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 31 серпня 2009 року, укладеного з відповідачем, останній зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті. Згідно з розрахунком витрати, пов'язані з навчанням, складають 46 591 грн 54 коп. У добровільному порядку відшкодувати витрати, пов'язані з навчанням, відповідач відмовляється, тому позивач звернувся до суду за захистом.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 17 липня 2014 року у задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22 вересня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Харківського національного університету внутрішніх справ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 46 591 грн 54 коп. фактичних витрат, пов'язаних із навчанням. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позов Харківського національного університету внутрішніх справ підлягає задоволенню, керуючись при цьому нормами ст. ст. 614, 629 ЦК України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.