Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Попович О.В.,

Савченко В.О., Ступак О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста", приватного підприємства "Візит-Дніпро", ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідністю "Дельмар Арена", треті особи: приватне підприємство "Созидатель 2000", реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лещенко Ольга Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання майнових прав на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2015 року, -

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста" (далі - ТОВ "Центр міста"), приватного підприємства "Візит - Дніпро" (далі - ПП "Візит- Дніпро"), ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідністю "Дельмар Арена" (далі - ТОВ "Дельмар Арена") про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності на майно та визнання майнових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідно до договору інвестування будівництва від 10 січня 2008 року йому належить приміщення технічного поверху площею 46 кв. м новозбудованого адміністративно-комерційного комплексу, що знаходиться в надбудові будинку АДРЕСА_1, відповідно до умов договору ТОВ "Центр міста" мало надати йому у власність вказане приміщення після закінчення будівництва і оформлення документів.

Будівництво закінчено, приміщення йому в передбаченому договором порядку не передане через те, що ПП "Візит-Дніпро" незаконно зареєстрував приміщення за собою на підставі рішення Дніпропетровського господарського суду, а потім продав їх ТОВ "Дельмар Арена" на підставі договору від 18 серпня 2010 року, а ТОВ "Дельмар Арена" - ОСОБА_7, ОСОБА_5 за договором від 10 вересня 2012 року. Оскільки рішення господарського суду скасоване, нового рішення на користь відповідачів немає, договори купівлі-продажу є недійсними. При зверненні до відповідачів про скасування договорів і реєстрації він отримав відмову, добровільно спір не вирішено.

Посилаючись на протиправність дій відповідачів, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10 вересня 2012 року і договір від 18 серпня 2010 року, скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів на приміщення, та визнати за ним майнові права на приміщення ІХ-7 площею 48, 2 кв. м, розташоване у надбудові по АДРЕСА_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У справі встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 травня 2009 року за ПП "Візит-Дніпро" визнано право власності на нежитлові приміщення у будинку по АДРЕСА_1, у тому числі й на надбудову літ. А№-1 - Аі-1 (номери приміщень ІХ-1- ІХ-12) загальною площею 191, 9 кв. м (а. с. 16-19). Позов задоволено виходячи із договору про пайову участь у будівництві об'єкта № 24/01/06 від 24 січня 2006 року, укладеного між ПП "Созидатель 2000" та ПП "Візит-Дніпро", який у зміненій 15 лютого 2006 року редакції передбачав обов'язок ПП "Візит-Дніпро" профінансувати частину будівництва об'єкта та зустрічний обов'язок ПП "Созидатель 2000" надати земельну ділянку для будівництва, що виконує функції замовника-забудовника та забезпечує передачу ПП "Візит-Дніпро" за завершенням будівництва його частку збудованого об'єкта, а саме: 358, 5 кв. м підвалу будівлі літ. А-8, 401, 8 кв. м першого поверху будівлі літ. А-8, 404, 5 кв. м. другого поверху будівлі літ. А-8, 402, 4 кв. м третього поверху будівлі літ. А-8, 592, 7 кв. м п'ятого поверху будівлі літ. А-8, 593, 6 кв. м сьомого поверху будівлі літ. А-8, 543, 5 кв. м восьмого поверху будівлі літ. А-8, 191, 9 кв. м надбудови літ. А№-1 - Аі-1 (номери приміщень ІХ-1- ІХ-12). За угодою про відчуження майнових прав за договором про пайову участь у будівництві об'єкта № 24/01/06 від 24 січня 2006 року, що підписана 06 травня 2009 року, ПП "Созидатель 2000" відступило свої права за вказаним договором ПП "Візит-Дніпро", на підставі якого господарський суд визнав право власності ПП "Візит-Дніпро" на наведені приміщення.

За договором купівлі-продажу від 18 серпня 2010 року ПП "Візит-Дніпро" продано приміщення по АДРЕСА_1 ТОВ "Дельмар Арена", у тому числі й надбудову літ. А№-1 - Аі-1 (номери приміщень ІХ-1- ІХ-12) загальною площею 191, 9 кв. м, а за договором купівлі-продажу від 10 вересня 2012 року право власності на надбудову перейшло до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по Ѕ частці до кожної (а. с. 20).

Постановою Вищого господарського суду від 18 серпня 2010 року скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 травня 2009 року, справу передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04 січня 2011 року відмовлено ПП "Візит-Дніпро" у позові. Вказане рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 червня 2011 року (а. с. 184).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2013 року, відмовлено у позові ТОВ "Центр міста" у тому числі й до ПП "Візит-Дніпро" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва - комерційно-торгівельного комплексу літ. А-8, надбудови літ. А№-1 - Аі-1 по АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що вказаний об'єкт не завершено будівництвом та не введено в експлуатацію (а. с. 62-92). У вказаному судовому провадженні ТОВ "Центр міста" захищало свої права й інтереси, які виникли із договору дольової участі у будівництві будівлі комерційного призначення по АДРЕСА_1 № 09/3, який укладено із ПП "Созидатель 2000". Договір укладено з метою створення спільної дольової власності у вигляду готового об'єкта та його подальшого використання учасниками договору, ТОВ "Центр міста" виступає як замовник-забудовник, генеральний проектувальник та генеральний підрядник. Підстави позову обґрунтовано зокрема й рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04 січня 2011 року про відмову ПП "Візит-Дніпро" у визнанні права власності на спірні приміщення.

20 січня 2008 року між ТОВ "Центр міста" та ОСОБА_3 було укладено договір про інвестування будівництва № 10, за умовами якого інвестор ОСОБА_8 зобов'язався прийняти участь в інвестуванні нежитлового будівництва адміністративного комерційного комплексу будинку за адресою: АДРЕСА_1, а забудовник ТОВ "Центр міста" - організувати його будівництво та передати інвестору у власність нежитлове приміщення загальною площею 46 кв. м (об'єкт інвестування), яке розташоване на технічному поверсі цього будинку. Згідно з п. 1.2. договору, вказані площі на момент укладення договору визначаються за будівельним кресленням у відповідності з планувальним рішенням (додаток № 2) та підлягають уточненню за результатамиконтрольних замірів в момент підписання Акта приймання-передачі з відповідним коригуванням сумарної вартості площі та суми договору на підставі договірної вартості одиниці площі.

За змістом ч. 2 ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" у редакції станом на 10 січня 2008 року, інвестори - це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

За ч. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до статті 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Таким чином, виконання зобов'язань за інвестиційною угодою свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи інвестора або без його згоди, порушує права інвестора та надає йому право заперечувати дійсність правочину, вчиненого із порушенням його прав на об'єкт інвестування на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Саме з цих підстав ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, що розглядається, для захисту права на об'єкт інвестування, ідентифікувавши його як приміщення ІХ-7 площею 48, 2 кв. м, розташоване у надбудові по АДРЕСА_1.

Натомість суди при вирішенні справи дійшли висновку, що позивач не довів розташування проінвестованого ним приміщення загальною площею 46 кв. м технічного поверху адміністративного комерційного комплексу по АДРЕСА_1 саме на 8-му поверсі комерційно-торгівельного комплексу по АДРЕСА_2. Приміщення 8-го поверху ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за договором від 10 вересня 2012 року не придбавалися, а ОСОБА_3 зазначає їх останніми набувачами спірного приміщення, розташованого у надбудові по АДРЕСА_2.

Крім того, згідно офіційного листа Дніпропетровської міської ради, першого заступника міського голови Крупського А.Ф. об'єктом адресації по вул. Набережній Перемоги був новозбудований комерційно-торгівельний комплекс, якому раніше адреса не надавалася. Розпорядженням міського голови від 14 січня 2009 року № 4-р не здійснювалася переадресація комерційно-торгівельного комплексу адреси: з "АДРЕСА_1" на "АДРЕСА_2". Суди не з'ясували, чи не свідчать такі обставини про те, що по вул. Набережній Перемоги розміщується лише один новозбудований комерційно-торгівельний комплекс, якому присвоєно адресу із буквеним індексом (82-д) виходячи із вже наявної нумерації об'єктів нерухомого майна по цій вулиці та неможливістю у зв'язку з цим надати номер, який є цілим числом. Враховуючи посилання у договорі про інвестування будівництва № 10 на адресу АДРЕСА_1 м. Дніпропетровська, висновки судів про те, що позивач брав участь в інвестуванні приміщення в іншій будівлі (не з номером 82-д), є передчасними.

Відповідність волі і волевиявлення сторін, які вчиняли оспорювані договори, наявність у них необхідного обсягу цивільної дієздатності суди встановлювали поза межами позову, оскільки дійсність намірів самих учасників вчинених 18 серпня 2010 року та 10 вересня 2012 року правочинів (ПП "Візит-Дніпро", ТОВ "Дельмар Арена", ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) позивач не заперечує, а просить визнати ці договори недійсними як заінтересована особа - інвестор.

Таким чином, суди не розглянули позов за предметом і підставами, з яких він поданий: щодо приміщення ІХ-7 площею 48, 2 кв. м, розташованого у надбудові по АДРЕСА_2 як об'єкта інвестування, відчуженого без згоди інвестора.

З урахуванням викладеного, ухвалені у справі судові рішення скасовуються із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала оскарженню не підлягає.