Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Штелик С.П.,

суддів: Коротуна В.М., Попович О.В., Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в особі Запорізької обласної дирекції приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС", про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 травня 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в особі Запорізької обласної дирекції приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що 25 травня 2013 року на автодорозі Кам'янка-Дніпровська - Каховка в районі 25-го кілометра між автомобілем Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого він є та яким керував ОСОБА_4 та автомобілем ВАЗ-2109, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача, вартість відновлювального ремонту складала - 29 463,03 грн.

Висновком автотехнічної експертизи від 11 вересня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вищевказаного правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована страховою компанією ПАТ СК "ТАС".

Враховуючи вказане, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ПАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", в особі Запорізької обласної дирекції на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 28 963,03 грн. та судовий збір, з ОСОБА_3 - франшизу у розмірі 500 грн.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2014 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12 травня 2014 року, рішення суду першої інстанції змінено, скасовано в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою від 25 травня 2013 року, 29 463 грн 03 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_3 та задовольняючи позов в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності вини водія ОСОБА_3 у скоєнні ДТП.

Судами встановлено, що 25 травня 2013 року на автодорозі Кам'янка-Дніпровська - Каховка в районі 25-го кілометра між автомобілем Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, яким керував ОСОБА_4 та автомобілем ВАЗ-2109, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, сталася дорожньо-транспортна пригода.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача.

Згідно висновку від 29 травня 2013 року № 185 про проведення оцінки автомобіля DACIA lOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту складала - 29 463,03 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована страховою компанією ПАТ СК "ТАС".

Відповідно до ст. ст. 57, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2013 року постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2013 року змінена, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що за висновками автотехнічної експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 11 вересня 2013 року № 532/13, в діях водія ОСОБА_3, який перед зміною напрямку руху не впевнився в безпеці для інших учасників дорожнього руху, не включив світловий покажчик повороту перед виконанням маневру, є невідповідність вимогам п. п. 9.2, 9.4, 10.1 правил дорожнього руху (1306-2001-п) , що знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП.

У діях водія ОСОБА_4, який не мав технічної можливості уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху, невідповідності вимогам п. 12.3 правил дорожнього руху не вбачається.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що вина ОСОБА_3 в скоєнні ДТП 25 травня 2013 року була доведена на підставі вказаного висновку, не зважаючи на відсутність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Також суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", дійшов вірного висновку про те, що ні ОСОБА_5, як страхувальник, ні ОСОБА_1, як потерпілий до ПАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди не зверталися.

Зазначені висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.