Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року в справі за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства "Київське лісове господарство" до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації, державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки,

У вересні 2012 року заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства "Київське лісове господарство", обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при проведенні перевірки дотримання законності розпоряджень голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області встановлено, що розпорядженням голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3025 від 04 червня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради та передано у власність відповідачу земельну ділянку загальною площею 1,93 га для ведення особистого селянського господарства. У подальшому розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3304 від 16 липня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Гатненської сільської ради ОСОБА_3, на підставі якого видано державний акт на право приватної власності серії ЯЛ № 364222.

Посилаючись на те, що відбулося незаконне вибуття із власності держави вказаної земельної ділянки, заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 3304 від 16 липня 2010 року про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 1,93 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради; визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 364222, виданий на ім'я ОСОБА_3, та витребувати на користь держави з незаконного володіння останнього вказану земельну ділянку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін.

22 жовтня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернувся заступник Генерального прокурора України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статей 20, 149 Земельного кодексу України, п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (3852-12) .

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на:

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року в справі про скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення земельних ділянок до земель державної власності, якою рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 січня 2012 року в справі про визнання нечинним рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, якою рішення апеляційного суду залишено без змін;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2013 року в справі про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, яким рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року в справі про визнання незаконним рішення та недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення її у державну власність, якою рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів в частині визнання незаконним рішення та недійсним державного акта залишено без змін;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року в справі про визнання недійсним державного акта на право власності на землю та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, якою рішення апеляційного суду скасовано та залишено в силі заочне рішення суду першої інстанції;

ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 лютого 2013 року в справі про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання звільнити земельну ділянку, якою рішення апеляційного суду залишено без змін.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Залишаючи без змін рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2013 року, якими в задоволенні позову відмовлено, суд касаційної інстанції виходив з того, що право держави на спірну земельну ділянку, а також право землекористування державного підприємства "Київське лісове господарство" не були порушені під час передачі ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки, оскільки відсутні належні докази (планово-картографічні матеріали лісовпорядкування) того, що земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду

Зі змісту ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від від 10 вересня 2014 року, від 03 січня 2012 року, від 18 липня 2013 року, від 15 січня 2014 року, від 05 лютого 2013 року, на які посилається заявник як на підстави неоднакового застосування касаційними судами статей 20, 149 Земельного кодексу України, п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (3852-12) , вбачається, що суд касаційної інстанції виходив із того, що передача земельної ділянки, яка належить до земель лісового фонду, у власність фізичній особі без попереднього її вилучення та зміни цільового призначення, порушує права власника - держави та інтереси постійного землекористувача - лісогосподарського підприємства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві заступника Генерального прокурора України доводи вказують на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - статей 20, 149 Земельного кодексу України, п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (3852-12) , що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень.

Разом з тим, згідно із п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте з ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року вбачається, що норми матеріального права, на які посилається заявник, застосовувались у справі, правовідносини в якій є подібними, однак фактичні обставини відрізняються від тих, що встановлені у даній цивільній справі, тому вказане судове рішення не може бути прикладом неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд судового рішення підлягає задоволенню, а справу слід допустити до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів

Допустити справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства "Київське лісове господарство" до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації, державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року до провадження Верховного Суду України.

Ухвалу разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України.

Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.