Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос", треті особи: відділ Держземагенства у Калинівському районі Вінницької області, Реєстраційна служба Калинівського районного управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2014 року,

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 09 лютого 2011 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки площею 3,884 га, який, як вона вважає, є недійсним, оскільки при його укладенні не було погоджено всі істотні умови договору, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно виходив із того, що між сторонами при укладенні договору оренди землі було погоджено всі істотні умови, вказаний договір відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) та іншим нормам чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.