Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт", Міністерства інфраструктури України, державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання незаконними наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2014 року,

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив і просив скасувати наказ державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" № 1485/к від 20 травня 2013 року про звільнення його з посади капітана порту, скасувати накази Міністерства інфраструктури України № 49-О від 5 квітня 2013 року "Про звільнення ОСОБА_4" та № 51-О від 12 квітня 2013 року "Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 5 квітня 2013 року", поновити його на посаді капітана порту державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 25 554 грн 40 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2014 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України, вірно визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову ОСОБА_4, виходячи з того, що трудові права останнього не було порушено і його звільнено у відповідності до вимог КЗпП України (322-08) .

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.