Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ в натурі частки житлового будинку з господарськими будівлями та встановлення порядку користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 вересня 2014 року,

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що під час перебування у шлюбі з відповідачем, ними було придбано житловий будинок площею 35,9 кв. м з прилеглими до нього господарськими будівлями: літня кухня, стодола, стайня та погріб, по АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться на земельній ділянці, яка не була приватизована та перебуває у їхньому фактичному користуванні. ОСОБА_5, який проживає в указаному будинку на даний час, не допускає її в житловий будинок, не надає ключі від дверей, а також утримує в себе оригінали правовстановлюючих документів, чим створює їй перешкоди в користуванні належною їй часткою в майні,

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд виділити в натурі належну їй 1/2 ідеальну частку в зазначеному житловому будинку з господарськими будівлями, закріпивши її на праві власності та встановити порядок користування земельною ділянкою, визначивши її частку, яка відповідає належній частці в майні і необхідна для її обслуговування.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено. Розділено нерухоме майно, як сумісну власність подружжя ОСОБА_4 та виділено у розпорядження і володіння ОСОБА_4 1/2 частку житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями по АДРЕСА_1 наступні приміщення в житловому будинку: кухню (тепер житлова кімната) площею 9,3 кв. м, вартістю 40 041 грн 99 коп.; кімнату житловою площею 17,7 кв. м, вартістю 76 208 грн 96 коп.; прибудовану кімнату площею 7,47 кв. м, вартістю 32 162 грн 76 коп., що становить 48,88 % від загальної площі будинку або 48,88 % від загальної вартості будинку. ОСОБА_5 виділено у розпорядження і володіння у житловому будинку наступні приміщення: коридор площею 10,4 кв. м, вартістю 44 778 грн 14 коп.; кімнату житлову площею 13,85 кв. м, вартістю 59 632 грн 43 коп.; прибудовану кухню площею 7,47 кв. м, вартістю 32 162 грн 76 коп.; ванну кімнату площею 4,35 кв. м, вартістю 18 729 грн 32 коп., що становить 51,12 % від загальної площі будинку або 51,12 % від загальної вартості будинку.

Для вказаного варіанту поділу ОСОБА_4 потрібно демонтувати дверний проріз між приміщеннями 1-3 і 1-1 та між приміщеннями добудованої кімнати та приміщеннями 1-1. ОСОБА_5 потрібно встановити дверний проріз між приміщеннями 1-3 і 1-4 та між 1-4 і добудованою кімнатою. Зазначені переобладнання вказані в додатку №1 до висновку експертизи.

Згідно із запропонованим розподілом житлового будинку, проведено розподіл господарських споруд, згідно з яким ОСОБА_4 виділено: ворота, вартістю 3 130 грн 09 коп.; існуючу стайню літ. Г, вартістю 22 646 грн 96 коп.; стодолу літ. В, вартістю 21 783 грн 89 коп. Всього господарських споруд на суму 47 560 грн 94 коп., що становить 46,74 % від загальної вартості таких споруд. ОСОБА_5 виділено гараж літ. Б, вартістю 54 199 грн 99 коп., що становить 53,26 % від загальної вартості господарських споруд.

За відхилення від ідеальних часток всього по житловому будинку з господарськими будівлями (на 1,12 % по будинку та на 3,26 % по господарських спорудах) стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 6 764 грн.

Криницю, вартістю 6 444 грн 42 коп., яка знаходиться на земельній ділянці площею 99 кв. м залишено у спільному користуванні обох співвласників.

ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 397 кв. м, що становить 1/2 частку від загальної площі земельної ділянки, у тому числі 49,5 кв. м ділянки спільного користування, 43,51 кв. м під будинком, 28 кв. м під фактично існуючою стайнею літ. Г, 27 кв. м під фактично існуючою стодолою літ. В. Всього 148,01 кв. м з такими розмірами по периметру: від т. А до т. Б - 1 м; від т. Б до т. С - 6,5 м; від т. С до т. Д - 16,5 м; від т. Д до т. Е - 2,6 м; від т. Е до т. К - 27,18 м; від т. К до т. L - 39,99 м; від т. L до т. М - 4,96 м; від т. М до т. N - 22,9 м; від т. N до т. P - 5,9 м; від т. P до т. F - 6,75 м; від т. F до т. Y - 19,88 м; від т. Y до т. А - 6,5 м (зелений колір в додатку 1а до висновку).

ОСОБА_5 виділено земельні ділянки загальною площею 397 кв. м, що становить 1/2 частку від загальної площі земельної ділянки площею 794 кв. м, у тому числі - 49,5 кв. м ділянки спільного користування, 45,52 кв. м під будинком, 30,45 кв. м під фактично існуючим гаражем літ. Б, а всього 125,47 кв. м з такими розмірами по периметру: від т. А до т. Б - 1 м; від т. Б до т. С - 6,5 м; від т. С до т. Д - 16,5 м; від т. Д до т. Q - 10 м; від т. Q до т. V - 18,97 м; від т. V до т. V1 - 6,96 м - перша ділянка площею 228 кв. м, у тому числі під будівлями; від т. Z до т. М - 4,95 м; від т. М до т. N - 22,9 м; від т. N до т. N1 - 2,98 м; від т. N1 до т. К1 -11,92 кв. м; від т. К1 до т. К2 - 2 м; від т.Y до т. А - 6,5 м - друга ділянка, у тому числі під будівлями, площею 119,5 кв. м (жовтий колір в додатку 1а до висновку).

Стягнуто в дохід держави з позивача 1 952 грн судового збору, а з відповідача - 2 059 грн судового збору.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_6, просить оскаржуване рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову змінити, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення суду та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд, правильно застосувавши вимоги Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна від 18 червня 2007 року № 55 (z0774-07) , ст. 376 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об'єкти нерухомого майна, до складу якого входять самочинно побудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна (а не просто прибудови).

При цьому питання щодо поділу об'єктів такого нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону (п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 55 (z0774-07) ).

Зазначений висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року № 6-130цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.