Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2014 року,

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_6 в розмірі 800 грн щомісячно.

Посилалася на те, що з 9 вересня 2007 року по 25 червня 2011 року перебувала з відповідачем у шлюбі. Від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою. Відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги, участі у вихованні дитини не приймає.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину в розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 15 травня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2014 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно виходив з того, що відповідачем не доведений факт перебування на його утриманні непрацездатних батьків, а також його посилання на те, що він через стан свого здоров'я не може працювати.

Згідно з ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суди попередніх інстанцій, враховуючи також те, що неповнолітня дитина, через стан свого здоров'я, потребує санаторного лікування, дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог, а доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права.

Таким чином, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2014 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.