Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ткачука О.С. Висоцької В.С. Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Нива" до ОСОБА_4, третя особа - реєстраційна служба Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області, про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Нива" на рішення ї Борщівськорго районного суду Тернопільської області від 03 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 21 серпня 2014 року,

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Золота Нива" (далі - ТОВ "Золота Нива") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 08 лютого 2008 року уклало із ОСОБА_4 договір оренди належної їй земельної ділянки. 26 серпня 2013 року сторони уклали угоди про дострокове розірвання зазначеного договору оренди землі. Посилаючись на те, що директор товариства ОСОБА_5 діяв з перевищенням повноважень, позивач просив визнати угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною.

Рішенням Борщівськорго районного суду Тернопільської області від 03 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 14 серпня 2014 року, у задоволенні позову ТОВ "Золота Нива" відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Золота Нива" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди, правильно застосувавши вимоги ч. 3 ст. 92 ЦК України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідач не знав та не міг знати про обмеження повноважень директора ТОВ "Золота Нива" ОСОБА_5, оскільки такі відомості на час укладення оскарженої угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки були відсутні.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Нива" відхилити.

Рішення Борщівськорго районного суду Тернопільської області від 03 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 21 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.